29 червня 2016 року 110 років від дня народження І.Д. Черняховського

                    І.Д. Черняховський – генерал армії

  Іва́н Дани́лович Черняхо́вський Народився 16  червня 1906 в селі Оксанина (нині Уманського району Черкаської області) у селянській родині. У 1913–1919 роках навчався в Вапнярській початковій залізничній школі. Працював пастухом, потім з жовтня 1919 по квітень 1920 року був безробітним на гальмівних майданчиках товарних вагонів. З травня 1920 по грудень 1922 року працював колійним робітником, підручним слюсаря. Навесні 1922 року екстерном склав іспити за курс неповної середньої школи, був обраний секретарем Вербовського комсомольського осередку. З грудня 1922 по травень 1923 року — провідник вантажів 1-ї державної заготівельної контори; з травня 1923 по вересень 1924 — бондар, шофер Новоросійського 1-го державного цементного заводу «Пролетарій». Іван Данилович Черняховський розпочав війну в червні 1941 р. на посаді командира 2 8-ї танкової дивізії 12-го механізованого корпусу Прибалтій­ського Особливого військового округу (із червня 1941 р. - Північно-Західного фронту), коли йому було 35 років.

 Війська під керівництвом І. Д. Черняховського брали участь у звільненні Воронежа, Касторного, Курська, Ліво­бережної України. У другій половині вересня 1943 р. війська армії вийшли до Дніпра північніше Києва, з ходу форсували його та захопили плацдарми в районах Страхолісся, Ясногірська на схід від Димера. Найбільш повно талант І. Д. Черняховського як пол­ководця розкрився під час Біло­руської та Східно-Прусської операцій, де показав себе справжнім полководцем-новатором, спроможним при­ймати оригінальні сміливі рішення, які ґрунтувалися на фундаментальних знаннях, детальних і вивірених розрахунках і значному фронтовому досвіді. Зазвичай рішення і дії командувача фронтом ставили противника у безвихідь.

  Саме в ході Білоруської та Східно-Прусської операцій І. Д. Черняховський виявив неабиякі здібності до ведення швидкоманеврових і мобільних бойових дій. Індивідуальний стиль І. Д. Черняховського це, насамперед, передбачення, спроможність швидко оцінювати обстановку, особліиво під час наступальних операцій, неприйняття дій за шаблоном, смілива від­мова від раніше спланованих рішень, які мо­жуть поставити під загрозу успіх операції і призвести до значних втрат особового складу. А ще почуття гідності і спроможність відстоювати власну позицію. Він не цурався також вивчати во­єнне мистецтво противника, щоб запозичити і пізніше застосувати найбільш вдалі способи і тактичні прийоми ведення операції. Постійний пошук слабких місць у бойових порядках противника, швидке масування на ключових напрямах наступу та маневрування ударними угрупованнями відрізняло І. Д. Черняховського від інших воєначальників радянської школи.

  На жаль, рано і трагічно обірвалося життя Івана Даниловича. 18 лютого 1945 р. він був смертельно поранений неподалік міста Мельзаку у Східній Пруссії (нині Польща). Того ж дня помер і 20 лютого 1945 р. похований у місті Вільно (Вільнюс). 19 листопада 1991 р. перепохований на Новодівочому кладовищі у Москві.

  Відвідувачам читального залу нашої бібліотеки, було запропоновано переглянути документальну виставку "І.Д. Черняховський - генерал армії". Також працівниками бібліотеки, було створено буклет присвячений 110 - чю від дня народження І.Д. Черняховського.