Псевдоніми в літературі та житті

19 листопада 2013 року о 14.30 в приміщенні нашої бібліотеки відбулася лекція "Псевдоніми в літературі та житті", яку провів наш читач,  краєзнавець, екскурсовод дендропарку "Софіївка" Маслов Дмитро Михайлович. В залі були присутні студенти Уманського гуманітарного педагогічного коледжу та всі охочі, які завітали до нас на цю пізнавальну лекцію. З великою увагою всі присутні слухали розповідь Дмитра Михайловича про науку, яка вивчає псевдоніми - псевдоматику, про видатних політиків, вождів, знатних людей, революціонерів, сучасних артистів та співаків, які замість справжнього прізвища взяли собі псевдонім, і ми всі їх знаємо під вигаданими іменами.Під час лекції розповідь доповнювалася слайд-презентацією фотографій знаменитостей,яку демонстрували на відеопроекторі, і яка допомагала слухачам краще зрозуміти про кого йдеться в доповіді.

Пропонуємо Вашій увазі відео виступу Маслова Д.М.

До 60-річчя утворення Черкаської області

Менше півроку відділяє нас від важливої дати у громадсько-політичному і культурному житті нашого краю — 60-річчя утворення Черкаської області. Сьогодні, оглядаючи пройдений Черкащиною майже півстолітній у часовому вимірі відрізок шляху, ми переконуємося, що утворення області було закономірним і виправданим рішенням. Бо територія по обидва від Черкас береги Дніпра завжди була самодостатнім регіоном зі своїми історично сформованими, самобутніми особливостями господарства, культури і побуту населення. Саме тут, у центрі України, складалося етнічне ядро українства і саме Черкаський край поєднав у собі найсуттєвіші риси буття усього українського народу.

Черкащина має невичерпні можливості для розгортання дослідницько-краєзнавчої роботи, оскільки край з найдавніших часів відігравав значну роль у вітчизняній історії.

Широко відомі  Межиріцька та інші стоянки первісних людей, численні пам'ятки трипільської культури. В добу Київської Русі форпостами держави у боротьбі з кочівниками були Корсунь, Канів, Родень, Воїнь та інші міста краю.

На землях Черкащини і в наступні часи розгорталося багато героїчних і трагічних подій, які є складовою частиною історії українського народу. Звідси бере свої витоки козацтво, тут визрівали державотворчі ідеї і розгоралося полум'я Визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького. Чигирин був політико-адміністративним центром української козацької держави. Черкащина стала епіцентром національно-визвольного повстання під назвою Коліївщина у XVIII ст.

Не обминули Черкащину і буремні події XX ст., які поєднали у собі героїчні і трагічні сторінки нашої історії — утвердження на хвилі національного піднесення інституцій української держави в 1917-1920 рр., формування загонів Вільного козацтва, Холодноярська республіка, прихід до влади більшовиків.

Суперечливо йшла відбудова краю — зводились промислові підприємства, ліквідовувалася неписьменність. Але потім була примусова колективізація, непоправні втрати голоду 1932-1933 рр., сталінські репресії.

В роки Великої Вітчизняної війни черкащани боролися з ворогом у складі діючої армії, партизанських загонів і підпільних груп, самовіддано трудилися в містах і селах. На території сучасної області відбулася масштабна операція по оточенню і розгрому гітлерівських військ під Корсунь-Шевченківським.

З утворенням у 1954 році Черкаської області значно зріс економічний і науково-культурний потенціал регіону. Сьогодні Черкащина відіграє значну роль у житті держави.

7 січня 2014 року виповниться 60 років з часу утворення в складі Української Радянської Соціалістичної Республіки Черкаської області з центром у місті Черкаси. До її складу згідно з Указом Президії Верховної Ради СРСР ввійшли міста Черкаси, Умань, Сміла і наступні райони в існуючих межах: Бабанський, Буцький, Городищенський, Жашківський, Звенигородський, Канівський, Катеринопільський, Корсунь-Шевченківський, Ладижинський, Лисянський, Маньківський, Мокро-Калигірський, Ольшанський, Ротмистрівський, Смілянський, Тальнівський, Уманський, Христинівський, Черкаський і Шполянський Київської області; Гельмязівський, Драбівський, Золотоніський, Іркліївський, Шрамківський і Чорнобаївський Полтавської області; Златопольський, Кам`янський і Чигиринський Кіровоградської області та Монастирищенський Вінницької області.

Нова адміністративна одиниця швидко розвивалася і вже через чотири роки за успіхи, досягнуті в справі збільшення виробництва і заготівель зерна, цукрових буряків, м`яса, молока та інших сільськогосподарських продуктів, Черкаську область було відзначено найвищою державною нагородою.

Нині у складі області шість міст обласного значення і 20 районів.

Черкащина – регіон, знаний в усьому світі, щедрий, благословенний край, унікальний в усіх вимірах. Черкащина – це пам’ять про той час, коли Богдан Хмельницький зробив першу спробу збудувати українську незалежну державу. На нашій землі народився та знайшов вічний спокій Тарас Шевченко. З нашим краєм пов’язані долі лідерів визвольних рухів Северина Наливайка і Максима Залізняка, братів Чучупаків, Героя України В’ячеслава Чорновола, меценатів Симиренків, Терещенків, митців Івана Нечуя-Левицького, Михайла Старицького, Василя Симоненка, Данила Нарбута та багатьох інших земляків, які залишили яскравий слід в історії нашої держави».

Не кожна область може пишатися тим, що серед їх уродженців 150 Героїв Радянського Союзу та 190 Героїв Соціалістичної праці, – зазначив Сергій Віталійович.

Сьогодні самобутність Черкаської області проявляється в старанній праці, творчій ініціативі та вірі у незворотність державного поступу незалежної України.

Однією з подій по відзначенню 60-річчя утворення Черкаської області є проведення обласної естафети, «Черкащина. Віхи шістдесятилітньої історії» , за допомогою якої є можливість  активізувати пошукову роботу  з дослідження кращих зразків традиційної культури краю та вивчення невідомих сторінок історії Черкащини, починаючи з 1954 року.

 

Так  4 червня  у приміщенні Міського будинку культури відбулась урочиста передача обласної естафети, присвяченої 60-й річниці утворення Черкаської області, місту Умань.

Протягом наступних 10 днів символи естафети перебували в нашому місті: альбом поповнився новими матеріалами, а рушник – автентичною вишивкою уманських майстринь.

Наша бібліотека також не залишилась осторонь від цих важливих подій. Ми ознайомлюєм наших читачів з історією нашого краю,пропагуємо твори краєзнавчих поетів та письменників,майстрів народнго мистецтва.В читальній залі розміщена розгорнута краєзнавча книжково-ілюстративна виставка «Черкащина – серце України».

До 80-річчя Голодомору в Україні 1932-1933 р. р.

Віковічність стверджує...

Понад 80 років минуло від одного з найтрагічніших періодів в історії нашого народу – штучно створеного Голодомору, який забрав життя мільйонів українців, маючи на меті винищити не тільки населення України, а й поставити українську націю, її народ на коліна, зламати волю українців до незалежності.

Наявні архівні документи, свідчення очевидців неспростовно доводять: 1932-го, 1933-го років Україна стала жертвою не якогось міфічного „стихійного лиха”, а цілеспрямованої політики тоталітарного режиму.

Ці події не мають аналогів в історії людства.

У свій час травою забуття поросли могили мільйонів співвітчизників, невинно убієнних наших хліборобів – найкращої, найпрацьовитішої частини українського селянства.

У 1933-му році перестали битися серця понад чверті усіх українців. На жаль, навіть неможливо підрахувати кількість жертв геноциду українського народу.

Жертвами тієї страшної доби стали понад 300 тисяч черкащан, серед яких – наші родичі, сусіди, односельці.

У наші дні, коли правда про голодомор стала доступною, ми повинні розуміти, що об’єктивна оцінка тих страшних подій не може бути спрямована тільки в минуле, вона має бути спрямована в майбутнє.

Перед нами, нащадками тих, хто зміг пережити голодомор, постає завдання надзвичайної моральної та політичної ваги – гідно вшанувати пам’ять тих, кому пережити його не судилося.

Святим пам’ятником померлим від голоду є регіональний том Національної книги пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні, в якому відновлено трагічні події в нашій історії.

 Схилімо голову перед світлою пам’яттю наших земляків, які загинули під час Голодомору 1932-1933 років.

Вічна їм пам'ять.

24 листопада о 16 годині по всій країні буде хвилина мовчання, перервуть свою роботу державні установи та підприємства, а також зупиниться громадський транспорт. На знак скорботи цього дня в Україні приспустять державний прапор, обмежать розважальні заходи і запалять поминальні свічки. 

Наша бібліотека також не залишилась осторонь від роковин трагедії голоду. 23 листопада по місцевому радіомовленню прозвучить радіопередача « У пам’ять про скорботний 33-й…», яку підготувала і провела бібліотекар читального залу Райчинець Н.Р. Також ви зможете ознайомитися з матеріалами ілюстрованої книжкової виставки «Чорні крила Голодомору», яка розміщена в читальному залі.

Співпраця бібліотеки з письменниками Уманщини

Наша бібліотека тісно співпрацює з письменниками Уманщини. Тому до уваги каристувачів пропонуємо переглянути книжкову виставку "Бібліотека - колиска творчості письменника", яка розміщена на абонементі нашої бібліотеки і пропагує літературу місцевих авторів: Марини Павленко, Михайла Малиновського, Софії Крамовської, Валентини Дігтяр, Валентини Мацієвської, Ніни Михайлової, Анотолія Палія, Валентини Гладкої та інших.

До дня пам'яті Т.Г.Шевченка

У нашій бібліотеці продовжується відзначення 200-річчя Великого Кобзаря. На абонементі нашої бібліотеки до Вашої уваги книжково-ілюстративна виставка "Великий український поет, художник", 

яка складається з таких розділів:

1. Мене мати повивала.

2. Талановитий митець, маляр, поет.

3. Образ жінки-матері в творах Т.Шевченка.

4. Земля безсмертного Тараса.

Тарас Григорович Шевченко (1814-1861) - видатний український поет, художник, громадсько-політичний діяч, засновник нової української літератури, творець сучасної української мови. Походив із кріпацької родини, навчався у Петербурзькій академії мистецтв у Брюллова. Як один із організаторів Кирило-Мефодіївського братства засуджений і засланий у солдати до Оренбурзького краю. Після заслання жив у Петербурзі без дозволу виїзду в Україну. Перша збірка поезій "Кобзар" вийшла 1840 р. у Петербурзі.
Творчість Шевченка глибоко національна, грунтується на фольклорі, літературі бароко, містить початки модерної української поезії та прози, тематика охоплює українську та світову історію, біблійні й біографічні мотиви.
Творчість Шевченка та його світоглядні ідеї мали величезний вплив на весь подальший розвиток української культури та витворення національного міфу.

Календар літературних і пам'ятних дат. Листопад.

Апостоли рідної мови

( 9 листопада - День української писемності та мови)

О слово рідне! України слово!

Богдана мудрість і Тараса заповіт,

І гул століть, і сьогодення гомін

В тобі злились, як дужий моноліт.

Відомий український педагог В.О. Сухомлинський писав: "Мова - це віконце, через яке людина бачить світ". Вдумаймося в ці слова: від того, як ми володіємо мовою, залежить наше духовне багатство.

Багата мова - багатий духовний світ, розвинуте почуття краси слова - висока моральна культура.

Кожна людина має прагнути оволодіти скарбами рідної мови, її літературними нормами, щоб власне мовлення стало досконалим і зрозумілим. Адже мова - це живий організм, вона розвивається за своїми законами, а тому потрібно берегти цей нетлінний скарб

Упродовж віків українське слово живило душу, вчило бути чесним, любити свій край. У рідній мові закарбоване минуле нашого народу.

Cловесність - початок усіх наук. Вона джерело, звідки починається струмок, який ширшає, набирає сили і розливається могутньою рікою.

Адже, слово до слова - зложиться мова!..

" І знову зустріч з Нечуєм"

( 25 листопада - 175 років з дня народження Івана Нечуя-Левицького)

 Іван Семенович Нечуй-Левицький (1838-1918) - український письменник, публіцист, критик, мовознавець, дослідник мистецького і театрального процесу в Україні. Тема творів - протест сильної людини проти соціальної та моральної залежності, проблеми міста й українського інтелігента в тогочасного суспільства. Найвідоміші повісті: "Микола Джеря", " Кайдашева сім'я". "Хмари".

"Я люблю народ і люблю його до сьогоднішньої хвилі"

(27 листопада - 250 років з дня народження

 Ольги Кобилянської)

Ольга Юліанівна Кобилянська (1863-1942) - українська письменниця, громадська діячка, одна з ініціаторів створення Товариства руських жінок на Буковині; ідеї емансипації яскраво виявились у літературній роботі. Найвідоміші твори: "Людина", "Меланхолійний вальс", "Земля", "Царівна", "У неділю рано зілля копала...".