29 червня 2016 року 110 років від дня народження І.Д. Черняховського

                    І.Д. Черняховський – генерал армії

  Іва́н Дани́лович Черняхо́вський Народився 16  червня 1906 в селі Оксанина (нині Уманського району Черкаської області) у селянській родині. У 1913–1919 роках навчався в Вапнярській початковій залізничній школі. Працював пастухом, потім з жовтня 1919 по квітень 1920 року був безробітним на гальмівних майданчиках товарних вагонів. З травня 1920 по грудень 1922 року працював колійним робітником, підручним слюсаря. Навесні 1922 року екстерном склав іспити за курс неповної середньої школи, був обраний секретарем Вербовського комсомольського осередку. З грудня 1922 по травень 1923 року — провідник вантажів 1-ї державної заготівельної контори; з травня 1923 по вересень 1924 — бондар, шофер Новоросійського 1-го державного цементного заводу «Пролетарій». Іван Данилович Черняховський розпочав війну в червні 1941 р. на посаді командира 2 8-ї танкової дивізії 12-го механізованого корпусу Прибалтій­ського Особливого військового округу (із червня 1941 р. - Північно-Західного фронту), коли йому було 35 років.

 Війська під керівництвом І. Д. Черняховського брали участь у звільненні Воронежа, Касторного, Курська, Ліво­бережної України. У другій половині вересня 1943 р. війська армії вийшли до Дніпра північніше Києва, з ходу форсували його та захопили плацдарми в районах Страхолісся, Ясногірська на схід від Димера. Найбільш повно талант І. Д. Черняховського як пол­ководця розкрився під час Біло­руської та Східно-Прусської операцій, де показав себе справжнім полководцем-новатором, спроможним при­ймати оригінальні сміливі рішення, які ґрунтувалися на фундаментальних знаннях, детальних і вивірених розрахунках і значному фронтовому досвіді. Зазвичай рішення і дії командувача фронтом ставили противника у безвихідь.

  Саме в ході Білоруської та Східно-Прусської операцій І. Д. Черняховський виявив неабиякі здібності до ведення швидкоманеврових і мобільних бойових дій. Індивідуальний стиль І. Д. Черняховського це, насамперед, передбачення, спроможність швидко оцінювати обстановку, особліиво під час наступальних операцій, неприйняття дій за шаблоном, смілива від­мова від раніше спланованих рішень, які мо­жуть поставити під загрозу успіх операції і призвести до значних втрат особового складу. А ще почуття гідності і спроможність відстоювати власну позицію. Він не цурався також вивчати во­єнне мистецтво противника, щоб запозичити і пізніше застосувати найбільш вдалі способи і тактичні прийоми ведення операції. Постійний пошук слабких місць у бойових порядках противника, швидке масування на ключових напрямах наступу та маневрування ударними угрупованнями відрізняло І. Д. Черняховського від інших воєначальників радянської школи.

  На жаль, рано і трагічно обірвалося життя Івана Даниловича. 18 лютого 1945 р. він був смертельно поранений неподалік міста Мельзаку у Східній Пруссії (нині Польща). Того ж дня помер і 20 лютого 1945 р. похований у місті Вільно (Вільнюс). 19 листопада 1991 р. перепохований на Новодівочому кладовищі у Москві.

  Відвідувачам читального залу нашої бібліотеки, було запропоновано переглянути документальну виставку "І.Д. Черняховський - генерал армії". Також працівниками бібліотеки, було створено буклет присвячений 110 - чю від дня народження І.Д. Черняховського.

28 червня - День Конституції України

Конституцію вивчаємо, пам’ятаємо, поважаємо

Джерелом права будь-якої держави є Конституція. Її ще називають Основним законом, який закладає підґрунтя організації і діяльності держави та формування у ній громадянського суспільства. Конституція – це своєрідний суспільний договір, у якому народ визначає основні напрями свого подальшого розвитку та існування, гарантії прав і свобод громадян у суспільстві. Україна свого часу створила першу європейську конституцію – «Пакти і Конституції прав і вольностей Війська Запорозького» Пилипа Орлика. Цей документ на десятки років випередив розвиток західноєвропейської правової думки, заклавши дійсно демократичне підґрунтя в процесі українського державотворення.

Вагомий внесок у розвиток українського конституціоналізму зробили Універсали Центральної Ради. Якщо I, II та III Універсали виходили з того, що Україна – це автономія у складі федеративної Росії, то IV Універсал, прийнятий 22 січня 1918 року, офіційно проголошував незалежність Української Народної Республіки. 29 квітня 1918 року Центральною Радою було ухвалено проект Конституції Української Народної Республіки і обрано Михайла Грушевського Президентом УНР. Проте через історичні обставини ця Конституція так і не набула чинності.

У світовій історії засновником європейського конституціоналізму вважають середньовічну Англію, яка, до речі, й досі не має свого основного закону як коди­фікованої конституції – єдиного цілісного документу із внутрішньою структурою. Однак, саме українці створили предтечу європейських конституцій. У 1991 році, здобувши державну незалежність, ми отримали ще один шанс побудувати вільне і демократичне суспільство.

Історія українського державотворення певною мірою непослідовна. Конституція Пилипа Орлика створювалась у засланні для держави, якої фактично не існувало. Чотири радянські конституції, попри усталений стереотип, що «вони були непогані, але не виконувались», − не були конституціями, як такими, взагалі. Вони не несли юридичного підґрунтя для інших законодавчих актів та не реалізовували, наприклад, принципу розподілу влади.

Саме тому Конституція України незалежної стала, насамперед, правовим актом держави і символом громадянського суспільства. Діюча нині Конституція України набрала чинності з дня її ухвалення Верховною Радою України – 28 червня 1996 року.

День Конституції ми не повинні сприймати як свято на честь нормативного акту. Ми маємо сприймати його як день затвердження наших прав і свобод. День ствердження того, − як зазначено у статті 3 Конституції України − що «людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю».

В читальній залі нашої бібліотеки до Дня Конституції України організовано перегляд літератури "Конституція України: новий відлік часу".

25 та 26 червня молодим читачам, які відвідували юнацький абонемент, пропонували поринути у відеоподорож по нашій безмежній країні "Моя країна - рідна Україна", присвячену Дню Конституції України, та почерпнути знань про історію виникнення Конституції та про права та обов'язки громадян України в теперішній час.

Семінар "Бібліотека і молодь: сучасні потреби, нові вимоги"

Бібліотека і молодь: сучасні потреби, нові вимоги

23 червня 2016 року в приміщенні нашої бібліотеки відбувся семінар для колективу Уманської міської централізованої системи бібліотек на тему "Бібліотека і молодь: сучасні потреби, нові вимоги". Захід проводила методист ЦСБ Демидюк Т.В.
До уваги присутніх бібліотекар юнацького абонементу Яковенко А.М. представила відеоматеріал по темі "Міська бібліотека - невід'ємна складова процесу освіти і виховання молоді під час березневого тижня дитячої та юнацької книги".

День молоді

26 червня - День молоді

Щорічно, підтримавши ініціативу молодіжних об’єднань і організацій, в останню неділю червня Україна і Білорусь відзначають День молоді.

В Україні День молоді встановлений Указом Президента України № 323/94 від 22 червня 1994 року, Указом Президента від 27 червня 2008 року № 599 «Про День молодіжних та дитячих громадських організацій» та Указом № 600/2011 "Про внесення зміни до Указу Президента України від 27 червня 2008 року № 599" і відзначається щорічно в останню неділю червня, також відомий під назвою «День молоді».

Це свято творчості й натхнення, енергії і запалу, пізнання і самоствердження, любові і романтики. 

Юність і молодість - це не тільки прекрасні періоди в житті кожної людини, але ще й особливий стан душі. Цей час дерзань, пошуків, відкриттів і реалізації найсміливіших сподівань.

Саме вони, сьогоднішні школярі, студенти, молоді робітники, підприємці, науковці, скоро будуть визначати шляхи розвитку країни.

Турбота про молоде покоління є важливою частиною соціальної роботи. Розроблена і здійснюється молодіжна політика. Держава підтримує молоді сім’ї. Розширюються можливості для отримання середньої, вищої, спеціальної освіти. Розвиваються юнацькі та молодіжні клуби та центри. Велика увага приділяється зниженню молодіжного безробіття.

В 2016 році День молоді припадає на 26 червня.

Бібліотекарі нашої бібліотеки  підготували книжкову виставку - настрій

"Молодіжний коктейль", яка розміщена на абонементі книгозбірні. 

В нашій бібліотеці продовжує діяти акція "Мій дарунок бібліотеці". Ми дуже вдячні Харченко Дарині,  яка є користувачем нашої бібліотеки за подаровану велику кількість книг.

19 червня - День Святої Трійці

  Усі християни з нетерпінням чекають одне з найбільш світлих радісних свят на межі ВЕСНИ і ЛІТА – Святої Трійці, що прийшло до нас ще з дохристиянських часів. Дні напередодні Трійці називалися в народі Зеленими називалися в народі Зеленими, так як у цьому святі тісно переплітаються язичницькі традиції і християнські канони. У сучасному календарі Трійця є загальноприйнятим вихідним днем. Дев’ятнадцяте червня – дата православної Трійці в 2016 році. Свою назву свято Трійці отримало, внаслідок зішестя на апостолів Духа Святого, обіцяне Ісусом перед вознесінням на небо. Зішестя Духа Святого було потрійністю Бога: світ творив – Бог Отець, вуід рабства нечистого спокутує людей – Бог Син, освячує світ –Дух Святий.

Народні традиції на Зелені свята

 Давньою народною традицією є прикрашання свого житла на Зелені святки різними запашними рослинами, зеленими гілками, пахучими польовими квітами, створення з них цікавих композицій і вплетення у віночки. У багатьох домівках досі прийнято розкладати на підлогу або ставити у вази так зване «зілля».

  Попередньо зелень, зокрема, гілочки клена, липи, освячували у церкві. Підлога в домі замаювалася свіжою травою. Ця традиція пов'язана з вірою в те, що зелень на Трійцю володіє особливою силою, що захищає оселю від різного зла. За повір'ями, в домі не можна було підмітати до закінчення,святок.

  Наші далекі предки щиро вірили, що в цей день не можна купатися у водоймах, так як русалки могли затягнути на дно. Ще одним звичаєм в це свято було освячення полів, щоб уберегти їх від повеней і градів. Наші прабабусі і прадідусі в цей день не давали худобі свіжу траву, не просівали через решето борошно в корито або бочку. Було прийнято пекти пшеничні пироги, обгорнуті в капустяне або бурякові листя.

 

  У Зелений тиждень дівчата водили колись "тополю". Для цього вони збиралися до гурту, вибирали з-поміж себе найвищу на зріст дівчину, яка й повинна була зображати "тополю". Дівчина піднімала руки догори, з'єднувала їх над головою, на руки їй одягали намисто, стрічки, барвисті хустки. З-під тих оздоб дівочої голови майже не було видно. Убравши так "тополю", дівчата водили її не тільки по селу, а й по полях, де в той час колосилися жита. Зустрівши людей, "тополя" їм низько вклонялася, а господарі частували дівчат і давали подарунки "тополі на стрічки"

  З метою збереження народознавчих традицій українського народу в читальному залі нашої бібліотеки було організовано тематичний перегляд літератури ″Пресвята Трійця, Богородиця – трьох свят освічення″.

22 червня 1941 року - початок Великої Вітчизняної війни

Початок Великої Вітчизняної війни та її основні етапи

Термін "Велика Вітчизняна війна" окреслює радянсько-німецький збройний конфлікт 1941–1945 років у рамках Другої світової війни. У радянській історіографії «ВВВ почалася 22 червня 1941 р. й закінчилася 9 травня 1945 р. цілковитою перемогою радянського народу і його збройних сил». Однак з юридичної кута зору датою припинення війни є дата видання Указу Президії ВР СРСР від 25.01.1955 р. «Про припинення стану війни між Радянським Союзом і Німеччиною»

Велика Вітчизняна війна розпочалась 22 червня 1941 р. у зв'язку з порушенням Німеччиною Договору про ненапад на СРСР.

Напад на Радянський Союз розпочався згідно з розробленим німецьким генштабом і затвердженим Гітлером ще 18 грудня 1940 р. планом "Барбаросса". Відповідно до цього плану війна проти СРСР повинна була стати "блискавичною", тобто закінчитися перемогою в дуже короткий термін, до того як супротивник зможе мобілізувати та розгорнути свої головні сили.

Союзниками Німеччини у війні були Фінляндія, Угорщина, Румунія, Італія, Словаччина (допомогу також надавали Іспанія та Болгарія)

§  I етап (22 червня 1941 р. - 18 листопада 1942 р.)

§  II етап (19 листопада 1942-1943 рр.)

§  III етап (1944 р. - 9 травня 1945 р.)

В читальній залі нашої бібліотеки експоновано перегляд літератури  по даній темі »22 червня – День Скорботи і вшанування пам’яті жертв війни».