26 квітня - річниця Чорнобильської трагедії

Поріс чорнобилем Чорнобиль, бідою нашою поріс

28-річницю Чорнобильської трагедії бібліотека-філія №4 відзначила уроком-реквіємом під назвою "Поріс чорнобилем Чорнобиль, бідою нашою поріс".

Чорнобиль - це трагедія, що забрала життя багатьох людей, завдала шкоди здоров'ю мільйонів українців, наслідки якої відчуватимуть на собі й майбутні покоління.
На заході були присутні учні ЗОШ №11, які із величезним захопленням слухали розповідь біблотекарів Яковенко А.М. та Райчинець Н.Р. про ті жахливі події. Доповідь супроводжувалась роликом з  пісочною анімацією по даній темі. Також захід яскраво доповнив документальний фільм "Чорнобиль". 
Під час заходу експонувалась книжкова виставка "Чорнобиль. Трагедія. Пам'ять", де були представлені книги,присвячені Чорнобильській катастрофі та його героям. 
Чорнобильська біда надовго залишилась в нашій пам'яті. Ще довго ми будемо відчувати на собі її наслідки, ще довго чутимемо її дзвони, які лунатимуть за тими, кого вже нема...

Відеорепортаж даного заходу

Також з 22 по 25 квітня бібліотекарі читального залу проводили  читачам нашої бібліотеки показ документальнoго відео про Чорнобильську катастрофу та її наслідки.

12 квітня - Всесвітній День космонавтики

Через терни до зірок

Всесвітній день авіації і космонавтики (Міжнародний день польоту людини в космос)

У цей день, 12 квітня, в 1961 році громадянин СРСР майор Юрій Олексійович Гагарін на космічному кораблі «Восток» вперше в світі здійснив орбітальний обліт Землі, відкривши епоху пілотованих космічних польотів. Він зробив один виток навколо земної кулі, який тривав 108 хвилин.

Розвиток пілотованих польотів проходив поетапно з урахуванням досягнутих науково-технічних результатів і появи нових наукових, господарських і технічних завдань. Від перших пілотованих кораблів і орбітальних станцій до багатоцільових космічних пілотованих орбітальних комплексів - такий шлях, пройдений радянською пілотованої космонавтикою.

Яскраві успіхи космонавтики - закономірний результат самовідданої праці багатьох тисяч людей, десятків трудових колективів, які роблять все від них залежне в ім’я прогресу космічної галузі.

За рішенням Міжнародної авіаційної федерації (ФАЇ) 12 квітня відзначається як «Всесвітній день авіації та космонавтики».

В Україні цей День має назву «День працівників ракетно-космічної галузі України» і закріплений Указом Президента України від 13 березня 1997 року № 230/97, його святкування відповідно проводиться щорічно 12 квітня.

Пізніше, 7-го квітня 2011-го року, на рівні Генеральної Асамблеї ООН, була прийнята відповідна резолюція № 65/271, в якій 12-е квітня проголошено Міжнародним днем польоту людини в космос. 

Враховуючи ризики, фізичні та інтелектуальні навантаження, гіганську працю і безпрецедентну самовідданість всіх, хто створював для нашого людства цю сміливу можливість, хотілося б побажати в цей День всім нам спокою і впевненості. Досягнувши космосу ми лише зробили ще один крок, а скільки їх буде ще?

Україна стала однією із космічних держав ,  бере участь більш ніж у 100 міжнародних космічних проектах. Починаючи від 1990 року, Україна є членом комітету ООН з мирного освоєння космічного простору. В державі створені Національне космічне агентство (1991 р.), основними завданнями якого є координація, фінансування, формування концепції розвитку і міжнародного співробітництва у ракетно-космічній галузі. Основні здобутки українських учених — автоматичні системи керування польотами виробництва харківського науково-промислового об’єднання «Хартрон» і власні ракети-носії («Космос», «Циклон», «Зеніт» та інші). Особливий інтерес викликає ракета-носій важкого класу «Зеніт», створена у науково-промисловому об’єднанні «Південне» (місто Дніпропетровськ). Стартова маса ракети 459 тонн, корисний вантаж 13,8 тонн при запуску на колову 200-кілометрову орбіту з Байконуру. Довжина двоступеневого варіанта ракети 57,0 метрів, триступеневого — 61,64 метрів, діаметр — 3 метри. 

Особливістю «Зеніта» є повністю автоматичний стартовий комплекс— на стартовій позиції з’являється тільки машиніст тепловозу, що доставляє носій з монтажно-випробувального корпусу. Ці переваги виявилися головною причиною того, що саме «Зеніту» була надана перевага при створенні РН для міжнародної програми «Морський старт», яка започаткована Росією, Норвегією та Україною, і наприкінці жовтня минулого року успішно здійснений запуск кількох штучних супутників Землі за цією програмою.

Окреслені основні напрями робіт у космосі: вони пов’язані із потребами військових (насамперед, США і Росії), створенням сучасних систем засобів зв’язку, відпрацюванням технологій роботи у космосі на орбітальних космічних станціях і дослідженнями планет Сонячної системи. Проте космос ще приховує від нас безліч невідомого. Та немає такої таємниці, яку б не подолали людський розум, людська праця. Настане час — і земляни освоюватимуть нові планети. А поки що сміливі і наукові пошуки, випробування тривають…

Календар літературних і пам'ятних дат. Квітень 2014.

Писанкові очі Всесвіту

День Воскресіння Ісуса Христа — Великдень — одне з найбільших свят християн. У дохристиянські часи на цю пору припадало свято весняного сонця і пробудження природи від довгого зимового сну. За народними спостереженнями, цього дня і сонце якось особливо світить, кажуть, сонце «грає».

Великодню передує сім тижнів

Великого посту, коли суворо дотримуються заборони не лише на вживання скоромних страв, але й на всілякі розваги.

На останньому тижні Великого посту святкують Вербну неділю. Традиційно в суботу хлопчики заготовляють вербові гілочки й приносять їх до церкви. В неділю священик святить їх, і люди беруть вербу додому. По дорозі «б'ють» гілочками зустрічних, а вдома — дітей, приказуючи:

Не я б'ю — верба б'є,

За тиждень — Великдень,

Недалечко червоне яєчко.

Будь здоровий, як вода,

А багатий, як земля! 
А красивий, як весна!

Українці вважають вербу святим деревом, яке передає людині силу та здоров'я. Цей обряд має в основі спогад про те, як іудейський народ із гілками фінікової пальми, що називають її «єрусалимською вербою», зустрічав Ісуса Христа за шість днів до його смерті.

Останній тиждень перед Великоднем називають Білим, Чистим, або Вербним. У ці дні очищають, прибирають усе в господарстві, в хаті, прикрашають хату витинанками, вирізаними з паперу, вивішують найкращі святкові рушники.

Найважливіший день Вербного тижня — четвер. Його називають Страсним, Чистим, або Живним. До цього дня в кожній хаті викачують, виливають з воску свічечку. Запалену на відправі в церкві свічку несуть додому в керамічних куришках. Така свічка називається страсною, громичною.

У Чистий четвер купають до схід сонця дітей, дівчата вмиваються в річках, озерах.

У Страсну п'ятницю й суботу печуть

паски, розписують писанки.

Настає Великодня ніч. У церкві, прикрашеній святковими рушниками, килимами, заповненій пасками, писанками — святкова служба. Раніше недалеко від церкви у Великодню ніч запалювали вогонь. Лампадки чи свічки горять на покуті в кожній хаті. Запалюють свічки й на могилках покійних рідних.

У Великодню ніч колись не лягали спати і не роздягалися: Бог роздає щастя тим, хто не спить цілу ніч і день.

Як тільки задзвонять дзвони, люди в святковому вбранні рушають до церкви. У руках — запалені свічки, кошики з пасками, крашанками, ковбасою, салом, сіллю, сиром, маком, пшоном. Не святять лише курку, бо як народився Ісус, то саме курка начебто вигрібала немовля з ясел.

Священик святить паску, крашанки і все, що кожна господиня принесла до церкви. З освяченим поспішають додому. Увійшовши до хати із свяченою паскою на руках, переступаючи поріг,

тричі промовляють: «Свята паска в хату, вся нечисть — з хати!» Сідають за святковий стіл.

Наступний день називається Поливальним понеділком. Хлопці й дівчата намагаються облити один одного водою, жартуючи та сміючись. Цей обряд символізує очищення. Святковим вважається і третій день.

Вільям Шекспір - найвище досягнення європейського Відродження

(23 квітня - 450 років 

з дня народження В.Шекспіра) 

Закохатися можна в красу, але полюбити — лише тільки душу!»

Вільям Шекспір

Вільям Шекспір народився в Стратфорд-он-Ейвон (Англія) 23 квітня 1564 року. Його батько був простим ремісником, але його дуже поважали в місті. Одного разу його навіть обрали мером Стратфорд-он-Ейвон.

Вільям закінчив престижну граматичну школу, де вивчав стародавні й сучасні мови. У 18-річному віці Шекспір одружився на дівчині, яка була старша за нього на 8 років. Це була дочка поміщика.

У 1587 році родина Шекспіра перебралася в Лондон. Там він був прийнятий в театр, в якому став одночасно і актором, і режисером, і драматургом. 

«Дурість і мудрість з такою ж легкістю схоплюються, як і заразні хвороби.

Тому вибирай собі товаришів»

Вільям Шекспір

У період з 1595 по 1600 роки Шекспір написав видатні твори: «Ромео і Джульєтта», «Річард II», «Сон в літню ніч», «Віндзорські пустунки» та інші. Після них Вільяма Шекспіра у більшій мірі почала цікавити трагедія. Його «Гамлет», «Отелло» і «Король Лір» до цих пір ставлять найвідоміші театри світу. У загальному Шекспір написав 17 комедій та 11 трагедій,  а також 5 поем і близько 150 сонетів.

Помер він 23 квітня 1616 року. Вчені до

цих пір сперечаються, чи дійсно Вільям Шекспір є справжнім автором всіх творів, які підписані його іменем.

«Гріхи інших судити Ви так старанно рветеся, почніть зі своїх

 і до чужих не доберетеся»

 Вільям Шекспір

Чорнобиль. Трагедія. Пам'ять.

(26 квітня - річниця 

Чорнобильської трагедії)

26 квітня 1986 року о 1-23 за київським часом сталася найбільша техногенна аварія в історії людства - вибухнув четвертий реактор Чорнобильської АЕС і сумарна радіація ізотопів, викинутих в повітря, склала 50 мільйонів кюрі, що в 30-40 разів більше, ніж при вибуху бомби в Хіросімі в 1945 році. Четвертий реактор Чорнобильської АЕС після вибуху

Лише наступного дня, після того як у Швеції за рівнем радіації визначили, що в Україні мала місце аварія, уряд СРСР повідомив про Чорнобильську трагедію. Від вибуху і при гасінні пожежі, що тривала близько 10 днів, загинув 31 чоловік і більше 200 було госпіталізовано. За неофіційною статистикою в Україні померло не менше 15 тисяч людей, які були уражені в результаті аварії на Чорнобильській АЕС.

Збудована в 1976 році, Чорнобильська

АЕС, розташована за 100 кілометрів на північ від Києва; вона мала чотири реактора, кожний з яких був здатен виробляти до тисячі мегават електроенергії.

Увечері 25 квітня 1986 року група інженерів почала проводити на 4-у реакторі абсолютно непідготовлений технічний експеримент, під час якого потужність реактора була знижена на 7% від норми, а контрольні пристрої були відключені. Робота реактора стала нестабільною і неконтрольваною, а спроба відновити стандартний режим його роботи - запізнілою, і 26 квітня 1986 року на 4-у реакторі пролунали два вибухи. Вони були не ядерними, а хімічними, як наслідок перегріву реактора і накопичення великої кількості газів, що з'явились під час неконтрольованої реакції. Потужність вибухів була настільки великою, що було зруйновано стальну і свинцеву обшивку реактора, і в повітря піднялось більше 60 тон радіоактивних матеріалів.

Лише через три тижні при допомозі 4 тисяч тон піску, бору, свинця і глини вдалось ізолювати реактор, що продовжував випромінювати радіацію, і запобігти подальшому забрудненню грунту. З території в радіусі 30 кілометрів від місця аварії було евакуйовано більше 100 тисяч людей. Із-за традиційної в СРСР секретності від громадян приховувалась інформація про дійсні масштаби катастофи і в найбільш постраждалих областях України, Білорусії та Росії в перші дні після аварії не здійснювались жодні заходи по захисту населення від радіації.

Щоб запобігти подальшим викидам радіоактивних матеріалів, до кінця 1986-го року четвертий реактор АЕС був накритий спеціальним "саркофагом", збудованим руками сотень тисяч добровольців і мобілізованих солдатів, і Чорнобильська АЕС була знову введена в експлуатацію. Однак великі пожежі і аварії в 1991 та в 1996 роках привели до зупинення спочатку другого, а потім і першого реактора. У 2000-у році був зупинений останній, 3-й реактор, і Чорнобильська АЕС повністю припинила свою роботу.

"Екологічна освіта - основа третього тисячоліття"

(22 квітня - Всесвітній день Землі)

22 квітня – Всесвітній день Землі, свято

єднання народів планети у справі захисту навколишнього середовища і збереження тих щедрот і природних ресурсів, якими наділила нас природа.

Всесвітні свята, безперечно, мають глобальне  значення, оскільки їх відзначають у всьому світі незалежно від громадянства, національності і релігійних уподобань. Унікальність цих подій полягає у тому, що кожна людина може стати учасником міжнародного святкування, зробити свій внесок у розвиток світової цивілізації. Більшість свят з’явилося нещодавно. Одним з них є Всесвітній день Землі.

День  Землі спочатку відзначався у  березні у день рівнодення, коли природа прокидається і все навколо наповнюється життям. З давніх часів з цим періодом пов’язувалися надії і сподівання на перемогу сил світла над темрявою. Це час, коли в багатьох країнах північної півкулі святкувався новий рік.

Вперше  День Землі був відзначений у

1970 і з того часу проводиться щорічно 22 квітня. Це свято чистої Води, Землі  і Повітря. Свято, яке має на меті об’єднати людей планети щодо захисту навколишнього природного середовища, привернути увагу людей до проблем екології нашої планети. Цей день – нагадування про екологічні катастрофи, день, коли кожна людина має можливість замислитися над тим, що вона може зробити для вирішення екологічних проблем.