Засідання Уманського літературного товариства "ЛІТ'О" до дня Незалежності України

"І знову кров за Незалежність"

22 серпня 2014 року відбулося чергове засідання Уманського літературного товариства "ЛІТ'О", присвячене 23-й річниці Незалежності України "І знову кров за Незалежність".
На засіданні були присутні члени клуба та представники творчої інтелігенції не тільки нашого міста, а й з Жашкова та Луганська. На заході звучали поетичні та прозові твори у виконанні місцевих поетів та письменників, звучали пісні на слова та музику народних талантів нашого краю. 
Працівники нашої бібліотеки також часті гості на засіданнях місцевого літературного об'єднання. Михайлова Ніна Степанівна, яка є головою цього товариства, і на цей раз запросила нас прийняти участь у святковому зібранні. Бібліотекар читальної зали Райчинець Н.Р. презентувала на святковому вечорі книжково-ілюстровану виставку літератури, присвячену річниці Незалежності. 
Також на засіданні була затверджена ініціативна група громадян для утворення Товариства творчої інтелігенції Уманщини.
 

До Вашої уваги пропонуємо фоторепортаж засідання

календар пам'ятних дат серпень 2014р.

24 серпня

– 23-тя річниця Незалежності України

Любіть Україну у сні й наяву,

Вишневу свою Україну,

Красу її вічно живу і нову

І мову її солов’їну.

В.Сосюра

Дата 24 серпня пов'язана з прийняттям цього дня в 1991 р. Верховною Радою тоді ще Української РСР Акта проголошення незалежності України.

Виходячи зі смертельної небезпеки, яка нависла над Україною у зв'язку з державним переворотом в СРСР 19 серпня 1991 р., продовжуючи тисячолітню традицію державотворення в Україні, виходячи з права на самовизначення, передбаченого Статутом ООН та іншими міжнародно-правовими документами, здійснюючи Декларацію про Державний суверенітет України, Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки урочисто проголошує незалежність України та створення самостійної Української держави — України.
Територія України є неподільною і недоторканною.
Віднині на території України мають чинність винятково Конституція і закони України.
Цей акт набирає чинності з моменту його схвалення.

Цей короткий документ мав величезне значення, адже він заклав підґрунтя для побудови незалежної Української держави, яка була багатовіковою мрією нашого народу. До цього у XX ст. Україна робила кілька спроб утворити власну державу. Тут слід згадати Українську Народну Республіку, утворену відповідно до III Універсалу Української Центральної Ради 20 листопада (7 листопада — за старим стилем) 1917 р., та незалежну Україну, проголошену IV Універсалом 22 січня 1918 р. Варто згадати Західно-Українську Народну Республіку, утворену в листопаді 1918 р. та об'єднану з УНР Актом Злуки 22 січня 1919 р., і невеличку Карпатську Україну, яка, незважаючи на надзвичайно складну ситуацію, зважилася на проголошення 15 березня 1939 р. своєї незалежності та впала під ударами хортистської Угорщини. Треба відзначити також відчайдушну спробу відновлення Організацією Українських Націоналістів Української держави в зайнятому німецькими військами Львові З0 червня 1941 р., придушену окупантами.

Можеш вибирати друзів і дружину,

Вибрати не можна тільки Батьківщину.

В.Симоненко

Наприкінці 80-х рр. XX ст. склалися сприятливі умови для відновлення української державницької думки. Першим кроком у цьому напрямі було прийняття 16 липня 1990 р. Декларації про Державний суверенітет України. Логічним продовженням процесу, започаткованого ухваленням цього документа, було прийняття Акта проголошення незалежності України. Воно було спричинене напруженою обстановкою в тодішньому Радянському Союзі. 19 серпня 1991 р. в Москві консервативними колами КПРС була здійснена спроба державного перевороту; Президент СРСР Михайло Горбачов був фактично усунений від влади, а контроль над країною намагався перехопити «Державний комітет із надзвичайного стану». Саме про ці події згадує Акт як про смертельну небезпеку. Однак нерішучість заколотників, а також опір переважної більшості населення їхнім планам спричинили поразку бунту. У цих умовах депутати українського парламенту прийняли рішення про необхідність проголошення Україною незалежності, що й було оформлено Актом проголошення незалежності України. Було вирішено закріпити документ проведенням республіканського референдуму, який був призначений на 1 грудня 1991 р

 Свято Дня незалежності України було призначене на 24 серпня постановою Верховної Ради України від 20 лютого 1992 р.

23 серпня -

День Державного Прапора України

Державний Прапор України - прапор із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольору із співвідношенням ширини прапора до його довжини 2:3.

Українська національна традиція символічного відображення світу формувалася упродовж кількох тисячоліть. Використання жовтого та блакитного кольорів (з різними відтінками) на прапорах України-Русі простежується від прийняття християнства. Згодом ці два кольори набувають значення державних.

У середині XVII ст., Після приєднання Гетьманщини до Російської держави, набувають поширення блакитні (сині) полотнища із золотими або жовтими зображеннями хрестів та інших знаків. З часів козаччини жовто-блакитне поєднання кольорів поступово починає домінувати на українських хоругвах, прапорах і клейнодах.

Після того, як перервалася традиція козацької символіки, тривалий час в Україні, яка перебувала у складі Російської імперії, питання про національні символи не піднімалося.

Першу спробу створити жовто-блакитний прапор з двох горизонтальних смуг приблизно такої форми, як тепер, здійснила Головна Руська Рада (орган, який представляв національний рух українського населення Галичини), яка почала боротьбу за відродження української нації. У червні 1848 року на міській ратуші Львова вперше був піднятий жовто-блакитний прапор.

Поштовхом до поширення жовто-блакитної символіки стала Лютнева революція 1917 р. в Росії.

22 березня 1918 Центральна Рада прийняла Закон про Державний прапор республіки, затвердивши жовто-блакитний прапор символом Української Народної Республіки. 13 листопада 1918 синьо-жовтий прапор став і державним символом Західно-Української Народної Республіки. Він був затверджений на Підкарпатській Русі, а в 1939 - в Карпатській Україні. У період 1917 - початку 1919 рр.. синьо-жовтим прапором користувалися в Україні і більшовики.

Синьо-жовте поєднання кольорів остаточно оформився як єдинонаціональне на початку XX ст. Символами України в новітньому їх трактуванні є безхмарне небо як символ миру - синій колір, і стиглі пшеничні ниви як символ достатку - жовтий колір.

24 серпня 1991 відбулося проголошення Акта про незалежність України, і над будинком Верховної Ради піднявся синьо-жовтий прапор.

У серпні 2004 року Президент підписав Указ № 987/2004 про встановлення Дня державного прапора України, який святкується щорічно 23 серпня. До цього День державного прапора святкувався тільки в Києві на муніципальному рівні.

У нашій бібліотеці до Дня Незалежності була організована виставка літератури та проведена радіопередача  «Щоб сяяв Незалежності стяг».

серпень 2014 р.

Від свята до свята

На абонементі нашої бібліотеки представлена книжково-ілюстрована виставка літератури про релігійні народознавчі свята, які відзначають у серпні.

«з Першого Спасу — холодні роси»

14 серпня – свято Маковія або медово-маковий Спас

У народі його ще називають Першим Спасом або Спасом на воді. За давніми переказами, князь Володимир саме цього дня прийняв хрещення, тому у стародавньому Києві 14 серпня освячували воду в Дніпрі і називали цей Спас «Спасом на воді».

В цей день досхочу їдять мед, не дарма ж Спас Медовий, а також чистять та впорядковують криниці й джерела. 

За давнім звичаєм на Медовий Спас віруючі приносять у храми мед для освячення. Традиція ця пов’язана зі стародавньою настановою – перший урожай приносити Богові і лише після цього споживати самим.

Цього дня у храмах також освячують букети з трав та квітів – «маковійчики». Здавна вважається: якщо не освятити квіти на Маковія, то не буде квітнути господарство.

Від Маковія починається Успенський піст. Він так само суворий, як i Великий (триватиме до 28 серпня – свята Успiння).

“Сухий день на другий  Спас говорить про те, що осінь буде сухою, мокрий – мокру осінь, ясний – сувору зиму”.

«Прийшов Спас,

 держи рукавиці про запас!»

19 серпня- свято Спаса Перетворення

За традицією вважається,  що це велике християнське свято святкується 19 Серпня. Це свято зрілих плодів. Але воно  ще має назву – “Яблуневий спас“. З назви, можемо зробити висновок, що на другий спас збираються врожаї  яблук, тому він і  має таку назву. Але це  свято не тільки врожаю, але й зустріч осені, у народі ще кажуть  “перші осени”.

 Яблуневий спас має   свої  традиції і прикмети. Зазвичай зібрані яблука, овочі, злаки і фукти святять у церквах. Для віруючих другий Спас – один із самих великих християнських свят у році .

 В народі Спас вважали днем відльоту лелек. Як що лелеки почали готуватися до відльоту за тиждень перед Спасом це свідчило про те, що зима наступить рано і буде дуже морозна, а весна буде тепліша, ніж звичайно; як що після Спаса – осінь буде тепла, зима прийде пізніше, весна буде холоднішою.

"Прийде Пречиста — 

 стане дівка речиста 

 й понесе женихів нечиста".

28 серпня - Успіння Богородиці. Перша Пречиста

За біблійною оповідкою саме цього дня померла Діва Марія, в народі ж це свято (так саме свято, бо вважається, що Діва Марія таким чином приєдналась до свого сина) іменується Першою Пречистою.

В цей день традиційно починається посів озимини. Початку засіву народ надає особливого значення, це стосується як весняного так і осіннього засівів.

На цей день припадає і обряд заготівлі калини, яка стала символом України. Калину збирають дівчата. Робити це потрібно після церковної відправи. Сам процес проходить досить цікаво з піснями та хороводами.

Від Першої пречистої починаються шлюбні дійства - "оглядини" та "заручини". Тож цього дня чекають з нетерпінням дівчата, а хлопці хвилюються, аби не довелось скуштувати гарбузової каші.

Від цього дня розпочинається "молоде бабине літо", яке триває до 11 вересня.

«Третій Спас запитає у вас:

 чи жнивували, чи в холодку пролежали».

29 серпня-третій Спас-Горіховий

29 серпня православні святкують Хлібний або Горіховий Спас. За православним календарем цей день - перенесення із Едеси до Константинополя Нерукотворного Образу (Убрусу) Господа Ісуса Христа (944).

 Божественний Лик Спасителя, який відбився на полотні (обрусі), є одним із найпоширеніших образів у слов'янській іконописної традиції.

 Саме цю ікону вишивали на бойових стягах війська, які йшли у похід; заходячи до храму, віруючі люди разом з іншими молитвами читають тропар Нерукотворний образ Спасителя, що свідчить про особливе шанування святині.

В цей день годиться подякува Господу за хліб насущний. До Третього Спасу як правило закінчували жнива, і на це свято наші бабусі пекли пироги з муки нового врожаю. Тому і називають цей Спас Хлібним. А інша назва - Горіховий - пов'язана з початком масового збору лісових горіхів, які на цей час саме достигають.

З цим днем пов'язують закінчення літа і початок осені.