Усі християни з нетерпінням чекають одне з
найбільш світлих радісних свят на межі ВЕСНИ і ЛІТА – Святої Трійці, що прийшло
до нас ще з дохристиянських часів. Дні напередодні Трійці називалися в народі
Зеленими називалися в народі Зеленими, так як у цьому
святі тісно переплітаються язичницькі традиції і християнські канони. У
сучасному календарі Трійця є загальноприйнятим вихідним днем. Дев’ятнадцяте
червня – дата
православної Трійці в 2016 році. Свою назву свято Трійці отримало, внаслідок зішестя
на апостолів Духа Святого, обіцяне Ісусом перед вознесінням на небо. Зішестя
Духа Святого було потрійністю Бога: світ творив – Бог Отець, вуід рабства
нечистого спокутує людей – Бог Син, освячує світ –Дух Святий.
У Зелений тиждень дівчата водили колись "тополю". Для цього вони збиралися до гурту, вибирали з-поміж себе найвищу на зріст дівчину, яка й повинна була зображати "тополю". Дівчина піднімала руки догори, з'єднувала їх над головою, на руки їй одягали намисто, стрічки, барвисті хустки. З-під тих оздоб дівочої голови майже не було видно. Убравши так "тополю", дівчата водили її не тільки по селу, а й по полях, де в той час колосилися жита. Зустрівши людей, "тополя" їм низько вклонялася, а господарі частували дівчат і давали подарунки "тополі на стрічки"
Народні традиції на Зелені свята
Давньою народною традицією є прикрашання свого житла на Зелені святки різними
запашними рослинами, зеленими гілками, пахучими польовими квітами, створення з
них цікавих композицій і вплетення у віночки. У багатьох домівках досі прийнято
розкладати на підлогу або ставити у вази так зване «зілля».
Попередньо зелень, зокрема, гілочки клена, липи, освячували у церкві. Підлога в домі замаювалася свіжою травою. Ця традиція пов'язана з вірою в те, що зелень на Трійцю володіє особливою силою, що захищає оселю від різного зла. За повір'ями, в домі не можна було підмітати до закінчення,святок.
Наші далекі предки щиро вірили, що в цей день не можна купатися у водоймах, так як русалки могли затягнути на дно. Ще одним звичаєм в це свято було освячення полів, щоб уберегти їх від повеней і градів. Наші прабабусі і прадідусі в цей день не давали худобі свіжу траву, не просівали через решето борошно в корито або бочку. Було прийнято пекти пшеничні пироги, обгорнуті в капустяне або бурякові листя.
Попередньо зелень, зокрема, гілочки клена, липи, освячували у церкві. Підлога в домі замаювалася свіжою травою. Ця традиція пов'язана з вірою в те, що зелень на Трійцю володіє особливою силою, що захищає оселю від різного зла. За повір'ями, в домі не можна було підмітати до закінчення,святок.
Наші далекі предки щиро вірили, що в цей день не можна купатися у водоймах, так як русалки могли затягнути на дно. Ще одним звичаєм в це свято було освячення полів, щоб уберегти їх від повеней і градів. Наші прабабусі і прадідусі в цей день не давали худобі свіжу траву, не просівали через решето борошно в корито або бочку. Було прийнято пекти пшеничні пироги, обгорнуті в капустяне або бурякові листя.
У Зелений тиждень дівчата водили колись "тополю". Для цього вони збиралися до гурту, вибирали з-поміж себе найвищу на зріст дівчину, яка й повинна була зображати "тополю". Дівчина піднімала руки догори, з'єднувала їх над головою, на руки їй одягали намисто, стрічки, барвисті хустки. З-під тих оздоб дівочої голови майже не було видно. Убравши так "тополю", дівчата водили її не тільки по селу, а й по полях, де в той час колосилися жита. Зустрівши людей, "тополя" їм низько вклонялася, а господарі частували дівчат і давали подарунки "тополі на стрічки"
З метою збереження народознавчих традицій
українського народу в читальному залі нашої бібліотеки було організовано тематичний
перегляд літератури ″Пресвята Трійця, Богородиця – трьох свят освічення″.
Немає коментарів:
Дописати коментар