суботу, 26 листопада 2016 р.

26 листопада 2016 р. - День пам'яті жертв Голодомору

Не втихне біль Голодомору


Страшною трагедією для українського народу став Голодомор 1932- 1933 рр.
Основними передумовами і причинами Голодомору були:
- штучна організація сталінським керівництвом голоду для того, щоб зломити опір українського села політиці суцільної колективізації  та «соціалістичним перетворенням» взагалі;
- непосильні для селян плани хлібозаготівлі;
- політика примусових, із застосуванням репресій,хлібозаготівель; конфіскація владою продовольчих запасів;
- небажання колгоспників працювати в громадському господарстві.
Хлібозаготівлі в 1931 р. в Україні становили 400 млн пудів, a В 1931 р. - 380 млн пудів. Це стало можливим за рахунок виснаження села. У селян вилучали все зерно, у тому числі й посівний фонд.


Фізично ослаблене селянство не могло ефективно провести весняну посівну компанію 1932 р. Посіяно було трохи більше половини запланованих площ. При цьому врожай 1932 p., будучи ненабагато менше середнього, міг би забезпечити населення України мінімумом продовольства.
Головною безпосередньою причиною голоду стали хлібозаготівлі, які не припинялися. У 1932 р. Україна не виконала план хлібозаготівель. Для вилучення хліба із республіки в Україну прибула спеціальна комісія ЦК ВКП(б) на чолі з головою Раднаркому СРСР В. Молотовим. До організації Голодомору в Україні були безпосередньо причетні секретар ЦК ВКП(б) Л. Каганович, генеральний секретар ЦК КП(б)У Станіслав Косіор, голова Раднаркому України В. Чубар та інші вищі керівники. Уповноважений ЦК ВКП(б) П. Постишев очолив компанію репресій проти тих комуністів, які вилучали недостатню кількість хліба у селян. До виконання плану хлібозаготівлі окремі адміністративно-територіальні одиниці України заносилися на «чорну дошку». До республіки припинялися постачання товарів, вилучалися продовольчі і посівні фонди. Це фактично прирікало людей на голодну смерть.

7 серпня 1932 р. було прийнято закон про охорону соціалістичної власності, який в народі назвали «законом про п'ять колосків». За крадіжку колгоспної власності передбачався розстріл із конфіскацією майна або позбавлення волі строком не менше 10 років з конфіскацією майна.
На початку 1933 р. в Україні фактично не залишалося запасів продовольства. Дії партійного керівництва прирекли мільйони людей на повільну мученицьку смерть Голод охопив також інші зернові райони СРСР - Поволжя, Кубань, Північний Кавказ.
Але найжахливіших масштабів голод набув саме в Україні. Люди вмирали цілими селами; живі не мали змоги ховати померлих. Часто зустрічалися випадки людожерства і трупожерства. А цього часу на сусідніх залізничних станціях під збройною охороною знаходилися тисячі пудів зерна, призначеного для вивозу, у тому числі - за кордон.
Трагічні події Голодомору покрила завіса мовчання. Було заборонено будь-яку допомогу з боку міжнародної та радянської громадськості. Уражені голодом райони були оточені внутрішніми військами, що завертали тих, хто намагався добратися до міста. Охоплені розпачем батьки, намагаючись врятувати дітей, везли їх у міста і залишали там - у лікарнях, магазинах або прямо на вулицях.

Наслідками Голодомору 1932-1933 pp. були:
- масові жертви; дослідники називають кількість жертв злочинної політики сталінського режиму до 10 млн чоловік;
- завершення колективізації, утвердження колгоспної системи, розорення села;
- придушення опору українського селянства;
-масове переселення селян з Росії в Україну;
- сталінським режимом було підірвано сили в обстоюванні споконвічних національних прав українського народу.
Наша бібліотека не залишилась осторонь від цієї страшної події в історії нашої країни: в читальній залі нашої бібліотеки експоновано перегляд літератури Не втихне біль  Голодомору", завдяки якому наші користувачі дізнаються багато нових фактів про ті часи.
Щоб показати всі жахіття, які витримали наші люди під час Голодомору, працівники нашої бібліотеки всім бажаючим демонстрували відео про ті страшні часи. Особливо це стосувалося молоді, щоб підростаюче покоління знало і пам' ятоло чорні сторінки нашої історії. 









середу, 9 листопада 2016 р.

До Дня української писемності та мови

Мовна вікторина «Подорож океаном рідної мови»
(до Дня української писемності та мови)


Мова – краса спілкування,
Мова – як сонце ясне,
Мова – то предків надбання
Мова – багатство моє.

  8 листопада 2016 року в приміщенні нашої бібліотеки відбувся масовий захід «Подорож океаном рідної мови», присвяченій українській писемності та мови. Ведучими вечора були бібліотекарі Козаченко А.О. та Яковенко А.М.


  На захід були запрошенні студенти комунального вищого навчального закладу «Уманського гуманітарно – педагогічного коледжу ім. Т.Г.Шевченка» 106 – П та 210 - Д груп (куратори кандидат педагогічних наук Любченко І.І. та викладач – методист Кучай А.І.) та студенти першого курсу УПАЛу. 


  Наша зустріч проходила у формі мовної вікторини. Студенти були поділені на дві команди («Мовознавці», «Словограй»), а оцінювало їх журі (Палагута В.В., Любченко І.І.).


  Змагання проходило під девізом :
« Хто любить, знає рідну мову, тому вона всміхнеться.
Солодке слово «перемога» нелегко всім дається.
Хто мову шанує свою, хай той переможе в бою!».

  Мовна вікторина поділялась на тури.
  1 тур «Народ скаже, як зав’яже». Протягом цього туру кожній команді по-черзі були запропоновані частини прислів’їв, які необхідно було продовжити.


  2 тур «Знавці приказок та прислів’їв».
 Командам були запропоновані слова, до яких вони повинні були написати прислів’я та приказки .


  3 тур «Знавці фразеологізмів».
Студентам запропоновувалось 20 фразеологізмів, які необхідно було співставити, знайшовши пару – синонімів.


  4 тур «Мовне асорті».
Учасникам були запропоновані питання на знання української мови.


  5 тур «Скажи без затримки».
Завданням цього туру – до запропонованих слів написати антоніми, а потім – синоніми.


  6 тур «Словникар».
Капітани команд брали участь у цьому конкурсі. Їм потрібно було з букв слова «милозвучність» скласти якомога більше слів. Поки капітани виконували завдання, студентам було запропоновано відео про рідну мову.


  7 тур «Всезнайко».
Гравці, здійснили подорож по деяким містам України і їхнє завдання – сказати хто їх там зустріне. Наприклад, у Харкові – харків’янин.


  8 тур «Відгадайко».
У цьому турі команди показали свою кмітливість у розгадуванні народних українських загадок.
  В кінці нашої вікторини журі підрахували результати змагання та обрали команду – переможницю, яку нагородили солодким призом.


  До уваги присутніх була представлена книжкова виставка "Все починалося зі слова", з літературою якої, мали змогу ознайомитися всі охочі.







середу, 2 листопада 2016 р.

Календар літературних і пам'ятних дат. Листопад 2016.

До мови доторкнімось серцем

(9 листопада - день української писемності та мови)

Це свято було встановлено Указом президента України від 6-го листопаду 1997-го № 1241/97 і відзначається щороку на честь українського літописця Нестора - послідовника творців слов’янської писемності Кирила та Мефодія. Дослідники вважають, що саме з преподобного Нестора-літописця і починається писемна українська мова.

Культура – це те, що робить націю безсмертною
(до дня працівників культури та аматорів народного мистецтва)


Всеукраїнський день працівників культури було засновано з метою відзначити вагомий вклад творчих особистостей у відродження української національної культури, розвиток народної творчості, активну культурно-просвітницьку діяльність.
 Саме завдяки відданим своїй справі митцям українська культура змогла зберегти свою самобутність, незважаючи на потужні натиски багатьох агресорів, і зайняти гідне місце серед світових культур. Українська культура консолідує на розвиток держави, розкриває нашу сутність та учить нас бути українцями, де б ми не були. Без традиції — нема культури, а без культури — нема нації.

У художньому дзеркалі Достоєвського
(11 листопада 2016 року – 195 років від дня народження 
Ф.М. Достоєвського)


Федір Михайлович Достоєвський  народився в Москві 11 листопада 1821 у сім’ї лікаря. 1838-1843 — навчався в петербурзькому Військово-інженерному училищі, закінчивши яке, поступив у креслярський інженерний департамент. 1844 — вийшов у відставку і зайнявся літературною діяльністю. Вперше в 1846 опублікував роман «Бідні люди», потім повість «Двійник». З 1847 стає учасником революційного гуртка М. В. Петрашевського, захоплюється ідеями утопічного соціалізму. У 1849 був заарештований і засуджений до смертної кари, заміненої 4-річною каторгою. Згодом написав кілька творів про каторгу, найбільшим з яких стали «Записки з Мертвого дому» (1861-62). У другій половині 50-х разом з братом М.М. Достоєвським видавав журнали «Час» і «Епоха». У 1855 році написав вірш, присвячений вдові Миколи I, в надії на амністію і надання наступного чину, який і отримав. У 60-70-і рр. створені найбільш видатні книги Федора Достоєвського: «Злочин і кара» (1866), «Ідіот» (1868), «Біси» (1871-72), «Підліток» (1875) і «Брати Карамазови» (1879-80). У 1873-74 редагував журнал «Громадянин», де почав друкувати «Щоденник письменника». У 1880 виголосив промову на відкритті пам’ятника Пушкіну в Москві. 28 січня 1881 Достоєвський Федір Михайлович вмирає через різке загострення хвороби емфіземи.

У той рік заніміли зозулі, накувавши знедолений вік
(26 листопада – день памяті жертв голодомору та політичних репресій)


День па́м'яті жертв голодомо́рів — щорічний національний пам'ятний день в Україні, що припадає на четверту суботу листопада.
Традиційно в цей день громадяни відвідують поминальне богослужіння і покладають символічні горщики з зерном та свічками до пам'ятників жертвам голодоморів в Україні. У церемоніальних заходах біля Меморіального знаку «Свічка пам'яті» в Києві також беруть участь перші особи держави, керівники іноземних країн, парламентів та міжнародних організацій, урядовці з різних країн, дипломати, представники релігійних конфесій, регіональні делегації, громадські і культурні діячі, свідки Великого Голоду.

До 2008 року церемонія відбувалася перед пам'ятним знаком на Михайлівський площі, однак після відкриття Меморіалу жертв голодомору була перенесена туди.
О 16:00 оголошується загальнонаціональна хвилина мовчання, після чого по всій Україні відбувається акція «Запали свічку», в рамках якої всі охочі несуть свічки до пам'ятників жертвам. В акції також можна взяти участь, запаливши свічку в своєму вікні.