Багрянець осені у водоспаді звуків

Осінній день, осінній день, осінній!

О синій день, о синій день, о синій!

Осанна осені, о сум! Осанна!

Невже це осінь, осінь, о! - та сама.

Ліна Костенко

Після теплого літечка настала довгоочікувана осінь. Прийшла вона несподівано, тихенько, ніби якась таємнича гостя. Тому, мабуть, її ніхто й не помітив відразу. Проте нікого осінь не забула, всім дарунки казкові принесла.

В садку червоніють яблука, красуються грушки, достигають сливи. Це дари щедрої господині-осені.

Оксамитовий запах осені відчувається скрізь. Проте найбільше його чути в повітрі. І тоді здається, ніби то сама осінь пливе по вулицях, лоскочучи перехожих легенькими павутинками бабиного літа. А птахи тим часом починають збиратися у далеку подорож. Вони незабаром полетять у теплі краї на зимівлю і повернуться тільки навесні. На дахах будинків, правда, ще можна побачити десятки ластівок. Весело щебечучи, вони немов прощаються зі своїм рідним краєм...

Недарма кажуть, що осінь — золотокоса

красуня. Після її приходу увесь ліс став немов золотавий. Стрункі берізки вдягли гаптовані золотом сукні. Тепер їхні розкішні шати виграють і сяють на сонці. А ось гордо стоять могутні велетні. То дуби. Лиш де-не-де багряніють красені-клени. Пишається своїм вбранням і калина... А ще в лісі можна знайти безліч грибів та ягід.

Красива  осінь  вишиває  клени 

Червоним,  жовтим,  срібним,  золотим. 

А  листя  просить:  –  Виший  нас  зеленим! 

Ми  ще  побудем,  ще  не  облетим. 

А  листя  просить:  –  Дай  нам  тої  втіхи! 

Сади  прекрасні,  роси  –  як  вино. 

Ворони  п'ють  надкльовані  горіхи. 

А  що  їм,  чорним?  Чорним  все  одно. 

Ліна Костенко

Біліотекарі нашої бібліотеки до уваги користувачів підготували виставку-вернісаж "Багрянець осені у водоспаді звуків", де в широкому обсязі представлена література по даній темі.