15 серпня 2016 року - 245 років від дня народження англійського та шотландського письменника Вальтера Скотта

Основоположник жанру історичного роману

(15 серпня 2016 року - 245 років від дня народження Вальтера Скотта)

Вальтер Скотт  (1771—1832) — один із англійських письменників — романістів, який разом з Байроном справив величезний вплив на розвиток світової літератури, зокрема на розвиток жанру історичного роману.

Вальтера Скотта по праву вважають засновником жанру історичного роману. Потреба у виникненні цього жанру була продиктована історичною необхідністю, коли світлі уми почали розуміти, що не усвідомивши історичних уроків, годі мріяти про гармонійне майбутнє. Тож цілком природним було прагнення письменника піти саме цим шляхом. У чому секрет успіху творів В. Скотта?

Насамперед у тому, що він зумів по-філософськи осмислену історію поєднати з напрочуд цікавими романтичними пригодами, уводячи до своїх творів і правдиві історичні постаті, і вигаданих героїв. Все це створювало відчуття реального життя, ніби письменника не відділяли від описуваних подій кілька століть часу, а він був активним їх учасником. Твори В. Скотта знайомлять читача з життям Англії, Шотландії, Франції в період від XI до XIX століття.

Роман «Айвенго» — один із найцікавіших творів Вальтера Скотта. У центрі подій — Англія XII століття, період, коли нормани перемогли саксів, але ті не скорилися й продовжували чинити опір завойовникам. Друга проблема, що конче вимагала вирішення, — це зміцнення королівської влади, бо саме з цим пов'язувалися припинення міжусобиць, ліквідація деспотії поміщиків та, врешті, об'єднання всіх (і норманів, і саксів) під спільне королівське правління. Саме таку роль В. Скотт віддає в романі королю Річарду Левине Серце (норману). Те, що насправді цей історичний персонаж не був таким шляхетним, доблесним і мудрим, — для задуму твору не мало суттєвого значення. На прикладі образів єврея Ісака та його доньки Ревекки письменник показує, що всі люди, які живуть в Англії, мають право бути щасливими, а отже, об'єднання країни неможливе без того, щоб усі члени суспільства мали своє місце під сонцем.

"Айвенго"

Роман «Айвенго» подає читачеві історію кохання рицаря Айвенго та леді Ровени із захоплюючим перебігом подій, пригод, випробувань, що випадають на їхню долю. Всі сюжетні колізії відбуваються на тлі широкого й детального зображення епохи, до того ж автор присутній у всіх описах подій, він, ніби провідник у часі, пояснює читачам значення того, що відбувається. А для вдумливого читача автор дає підказку: кожний розділ починається з епіграфа, що додає більшого розуміння суті описаних подій. У цьому творі письменник ніби дає конкретне завдання кожному персонажеві. Так Седрик Сакс представляє консервативну Англію, що не хоче ніяких змін, для неї важливо прогнати норманів. Натомість король Річард втілює в собі прогресивний поступ, він прагне об'єднати норманів і саксів, установивши справедливе правління, хоча стати ідеальним монархом йому не вдається. В. Скотт ніби натякає, що на це може бути здатен молодий і шляхетний Айвенго. Письменник зображує його дуже привабливим: трохи тендітний, вищий середнього зросту, має добрий вигляд у бойовому сталевому спорядженні — панцир із золотим написом «Лицар без спадщини», Айвенго відважний, справедливий і скромний. Отримавши в нагороду під час турніру золотий вінок, юнак дарує його своїй коханій Ровені, залишаючись невпізнаним. Саме цей момент нагадує легенди про Робіна Гуда, коли той переміг у подібному турнірі, а нагороду — золоту стрілу — подарував своїй коханій Меріан. Безперечно, В. Скотт використав ці легенди, і прототипом Робіна Гуда у творі виступає «благородний розбійник» Локслі. Зустрічаємо у творі й сміливого ченця Тука, що відомий також із легенд про Робін Гуда.

Головна думка, що країна може стати сильною та багатою, коли всі народності в ній об'єднаються й оберуть собі сильну владу, наскрізь проходить через увесь твір, даючи читачам простір для роздумів про історичні події та сучасний світ.

«Уеверлі»

У центрі інтриги роману — молодий, недосвідчений та наївний англійський дворянин Едвард Уеверлі, з родини, котра несла на собі «весь тягар консервативних симпатій і пересудів, політичних і церковних». Едвард, як офіцер англійської армії, поїхав служити у Шотландію. На календарі 1745 рік, саме той рік, коли гірська країна зробила останню значну і відчайдушну спробу відвоювати в Англії свою незалежність. Очима «людини ззовні» дивився юнак на чужу і незрозумілу для нього дійсність. Він бачив розбурхану політичними чварами і суворими сутичками країну, де на кожному кроці можна було стати жертвою розбійників, грабіжників і здичавілих месників. Події жбурляли Уеверлі з одного ворогуючого табору в інший, йому неодноразово загрожувала смертельна небезпека. Нарешті, у вирішальному бою він бився проти власної армії і його, як зрадника, мали стратити. Однак усі складні перипетії долі молодого англійця завершилися щасливо. Він не лише уник загибелі, а й одружився з багатою спадкоємицею шляхетного шотландського роду, кохання до якої було головною пружиною його творчості.

Дуже важливу роль у романі відіграли другорядні постаті, передусім шотландці, показані зі щирою симпатією співвітчизника й одночасно із об'єктивністю художника. Такі, наприклад, образи вождя гірського плану Вік Ян Вора і його сестри Флори.

«Роб Рой»

У цьому романі автор звернувся до історії так званих якобінських повстань XVIII ст. Він розповідав про події першого великого повстання горців, яке підготували і здійснили прихильники Стюартів ще у 1715 р., тобто за 30 років до повного знищення кланів. Письменник детально пояснив, що якобити (прихильники короля Якова II) отримали поразку, тому що лондонське буржуазно-аристократичне керівництво володіло великими економічними, політичними і воєнними перевагами.

Назву твір одержав за прізвиськом шотландського національного героя Роберта Макгрегора. Роб Рой — Робін Гуд. Він грабував багатіїв, щоб допомогти бідним. У його образі поєдналися романтичні та реалістичні риси: він благородний, відданий друзям, наділений богатирською силою. Роб Рой чудово орієнтувався у справах і разом з повсталими горцями являв собою грізну силу, з якою не могли не рахуватися чиновники і фінансисти із Глазго.

Заслужила на увагу історія Роб Роя. Чесно і скромно герой жив зі своєю сім'єю, займаючись продажем худоби. Але у важкий рік він не зумів викрутитися зі скрутного становища. Одного разу за його відсутності люди шотландського вельможі герцога Монроза пограбували дім і господарство Роб Роя, збезчестили дружину, бо він заборгував велику суму грошей. Повернувшись додому, герой побачив залишки свого сімейного вогнища. Тоді і вирішив стати розбійником і податися в гори.

«Квентін Дорвард»

Події твору відбувалися у Франції XV ст. В центрі оповіді — чужинець, який бачив французьке життя доби Людовіка XI неупередженими, зацікавленими очима. Квентін Дорвард — шотландський вояк, який утік від переслідувань своїх кревних ворогів і вступив на службу до короля Франції, брав участь у складних перипетіях політичного життя країни, часто мимоволі. Хлопець із шотландського клану спостерігав важливі події історії сусідньої держави, коли один із найрозумніших і найдалекоглядніших мужів держави вів запеклу боротьбу проти сваволі великих феодалів, своїх непокірних васалів. Автор створив портрет короля — політика мудрого і безжального, для якого підступність, використання злих і добрих якостей людей — нормальні засоби ведення політичної гри в ім'я вищих цілей. У романі описано безліч пригод і романтична любовна історія, яка закінчилася для її героїв, попри всі випробування і перешкоди, шлюбом.

Бібліотекарі нашої бібліотеки підготували відеоролик "Основоположник жанру історичного роману", присвячений 245-річчу від дня народження Вальтера Скотта.