"Е.Золя, як фундатор Західноєвропейського натуралізму"
(2 квітня 2015 року - 175 років з дня народження Е.Золя)
Творчість Еміля Золя (1840-1902), новатора в літературі, сміливого,
руйнівного письменника, що з'єднав "нещадність реалізму з мужністю
політичної дії" (Л. Арагон), жагучого захисника демократії й гуманізму,
ознаменувала новий етап у розвитку французької літератури.
"Мандрівка на планету Здоров'я"
(7 квітня - всесвітній день здоров'я)
7 квітня міжнародне співтовариство відзначає Всесвітній день здоров'я.
Це свято було засновано на честь створення Всесвітньої організації
охорони здоров'я. З'явившись в 1948 році, ця організація об'єднала у
своїх рядах представників 191 держави світу.
Вперше святкування відбулося в 1950 році. Уже тоді глобальною ідеєю
заходу була пропаганда здорового способу життя і боротьба з поширенням
різних захворювань. Щороку для офіційних заходів, присвячених дню
здоров'я, вибирається окрема тема: активність життя, захист вагітності,
вплив клімату на здоров'я людини, медична допомога людям, постраждалим в
результаті надзвичайних ситуацій і т.д.
Всесвітній день здоров'я також акцентує увагу на медичних проблемах,
які стають предметом обговорення лікарів усього світу. Зокрема, однією з
останніх тем, якій було присвячено це свято, стала стійкість бактерій,
що провокують розвиток різних захворювань, до антибіотиків.
"Непідкупний голос правди"
(23 квітня 2015 року - 95 років з дня народження Г.Тютюнника)
Народився 23 квітня 1920 року в селі Шилівка Зіньківського району а Полтавщині.
З 1938 р. — студент Харківського університету, навчання в якому перервала війна. Воєнне лихоліття назавжди вкарбувалося в пам'яті і свідомості письменника, до останніх днів життя нагадувало про себе осколком біля серця. Після воєнні роки був на педагогічній роботі, працював співробітником львівського журналу «Жовтень», вів активну і напружену літературну діяльність. Творчий доробок митця складають збірку оповідань «Зоряні межі» (1950), повість «Хмарка сонця не заступить» (1957). Вже після смерті письменника; світ побачив його збірку поезій воєнного часу «Журавлині ключі» який був написаний 1963.
Роман Григорія Тютюнника «Вир» посідає особливе місце як у творчості прозаїка, так і в історії українського письменства. Його поява стала справжньою подією в літературному житті, засвідчила поступове, але неухильне одужання і відродження національної словесності після того удару, якого завдали їй десятиліття сталінського фізичного та ідеологічного терору.
Тютюнникові вдалося створити широке епічне полотно, густо населене різноманітними персонажами, в межах якого порушувались як гостроактуальні, так і вічні проблеми людського буття. Автор відмовився від утверджуваної десятиліттями практики схематизованого, одноплощинного зображення людини, натомість представив своїх героїв насамперед індивідуально неповторними особистостями.
Помер Григорій Тютюнник 29 серпня 1961 у Львові. Похований на Личаківському цвинтарі.
"Я вернуся до тебе, отчизно моя..."
З 1938 р. — студент Харківського університету, навчання в якому перервала війна. Воєнне лихоліття назавжди вкарбувалося в пам'яті і свідомості письменника, до останніх днів життя нагадувало про себе осколком біля серця. Після воєнні роки був на педагогічній роботі, працював співробітником львівського журналу «Жовтень», вів активну і напружену літературну діяльність. Творчий доробок митця складають збірку оповідань «Зоряні межі» (1950), повість «Хмарка сонця не заступить» (1957). Вже після смерті письменника; світ побачив його збірку поезій воєнного часу «Журавлині ключі» який був написаний 1963.
Роман Григорія Тютюнника «Вир» посідає особливе місце як у творчості прозаїка, так і в історії українського письменства. Його поява стала справжньою подією в літературному житті, засвідчила поступове, але неухильне одужання і відродження національної словесності після того удару, якого завдали їй десятиліття сталінського фізичного та ідеологічного терору.
Тютюнникові вдалося створити широке епічне полотно, густо населене різноманітними персонажами, в межах якого порушувались як гостроактуальні, так і вічні проблеми людського буття. Автор відмовився від утверджуваної десятиліттями практики схематизованого, одноплощинного зображення людини, натомість представив своїх героїв насамперед індивідуально неповторними особистостями.
Помер Григорій Тютюнник 29 серпня 1961 у Львові. Похований на Личаківському цвинтарі.
"Я вернуся до тебе, отчизно моя..."
(26 квітня 2015 року - 125 років з дня народження М.Зерова)
Немає коментарів:
Дописати коментар