Через терни до
зірок
Всесвітній день авіації і космонавтики
(Міжнародний день польоту людини в космос)
У цей день, 12 квітня, в 1961 році
громадянин СРСР майор Юрій Олексійович Гагарін на космічному кораблі «Восток»
вперше в світі здійснив орбітальний обліт Землі, відкривши епоху пілотованих
космічних польотів. Він зробив один виток навколо земної кулі, який тривав 108
хвилин.
Розвиток пілотованих польотів проходив
поетапно з урахуванням досягнутих науково-технічних результатів і появи нових
наукових, господарських і технічних завдань. Від перших пілотованих кораблів і
орбітальних станцій до багатоцільових космічних пілотованих орбітальних
комплексів - такий шлях, пройдений радянською пілотованої космонавтикою.
Яскраві успіхи космонавтики - закономірний
результат самовідданої праці багатьох тисяч людей, десятків трудових
колективів, які роблять все від них залежне в ім’я прогресу космічної галузі.
За рішенням Міжнародної авіаційної
федерації (ФАЇ) 12 квітня відзначається як «Всесвітній день авіації та
космонавтики».
В Україні цей День має назву «День
працівників ракетно-космічної галузі України» і закріплений Указом Президента
України від 13 березня 1997 року № 230/97, його святкування відповідно
проводиться щорічно 12 квітня.
Пізніше, 7-го квітня 2011-го року, на рівні
Генеральної Асамблеї ООН, була прийнята відповідна резолюція № 65/271, в якій
12-е квітня проголошено Міжнародним днем польоту людини в космос.
Враховуючи ризики, фізичні та
інтелектуальні навантаження, гіганську працю і безпрецедентну самовідданість
всіх, хто створював для нашого людства цю сміливу можливість, хотілося б
побажати в цей День всім нам спокою і впевненості. Досягнувши космосу ми лише
зробили ще один крок, а скільки їх буде ще?
Україна стала однією із космічних держав , бере участь
більш ніж у 100 міжнародних космічних проектах. Починаючи від 1990 року,
Україна є членом комітету ООН з мирного освоєння космічного простору. В державі
створені Національне космічне агентство (1991 р.), основними завданнями якого є
координація, фінансування, формування концепції розвитку і міжнародного
співробітництва у ракетно-космічній галузі. Основні здобутки українських учених
— автоматичні системи керування польотами виробництва харківського
науково-промислового об’єднання «Хартрон» і власні ракети-носії («Космос»,
«Циклон», «Зеніт» та інші). Особливий інтерес викликає ракета-носій важкого
класу «Зеніт», створена у науково-промисловому об’єднанні «Південне» (місто
Дніпропетровськ). Стартова маса ракети 459 тонн, корисний вантаж 13,8 тонн при
запуску на колову 200-кілометрову орбіту з Байконуру. Довжина двоступеневого
варіанта ракети 57,0 метрів, триступеневого — 61,64 метрів, діаметр — 3 метри.
Особливістю «Зеніта» є повністю автоматичний стартовий комплекс— на
стартовій позиції з’являється тільки машиніст тепловозу, що доставляє носій з
монтажно-випробувального корпусу. Ці переваги виявилися головною причиною того,
що саме «Зеніту» була надана перевага при створенні РН для міжнародної програми
«Морський старт», яка започаткована Росією, Норвегією та Україною, і наприкінці
жовтня минулого року успішно здійснений запуск кількох штучних супутників Землі
за цією програмою.
Окреслені основні напрями робіт у космосі: вони пов’язані із
потребами військових (насамперед, США і Росії), створенням сучасних систем
засобів зв’язку, відпрацюванням технологій роботи у космосі на орбітальних
космічних станціях і дослідженнями планет Сонячної системи. Проте космос ще
приховує від нас безліч невідомого. Та немає такої таємниці, яку б не подолали
людський розум, людська праця. Настане час — і земляни освоюватимуть нові
планети. А поки що сміливі і наукові пошуки, випробування тривають…
Немає коментарів:
Дописати коментар