Календар літературних і пам'ятних дат. Вересень 2019.

Cпадщина і наша сучасність

(17 вересня 2019 року – 155 років від дня народження М.Коцюбинського)

      Український письменник і громадський діяч Михайло Михайлович Коцюбинський народився 17 вересня 1864 року в м. Вінниці в сім'ї дрібного урядовця. Освіту здобував у Барській початковій школі (1875-1876) та Шаргородському духовному училищі (1876-1880).

     Михайло Коцюбинський є одним із найоригінальніших українських прозаїків. Він одним із перших в українській літературі усвідомив потребу її реформаторства в напрямі модерної європейської прози. Михайло Коцюбинський почав пробувати свої сили в літературі рано, брався за поезію, переклади, нариси та швидко головним полем його письменницької діяльності стала художня проза. З перших спроб Коцюбинського-прозаїка до нас дійшли оповідання «Андрій Соловійко, або Вченіє світ, а невченіє тьма» (1884), «21-го грудня, на Введеніє» (1885), «Дядько та тітка» (1885).

     Друкуватися почав у 1890 році. Львівський дитячий журнал» Дзвінок» опублікував його вірш «Наша хатка».

     У п'ятиліття перед революцією 1905-1907 років Михайло Коцюбинський написав і опублікував повість «Fata morgana» (1904), в якій показав головні зрушення у свідомості селянства і нові тенденції в еволюції соціальної психології села, які на повну силу виявилися під час революції. Друга частина повісті «Fata morgana» (опублікована в квітневому номері «Літературно-наукового вісника» за 1910).

      У 1906-1912 Михайло Коцюбинський створив новели «Сміх», «Він іде» (1906), «Невідомий», «Intermezzo», «В дорозі» (1907), «Persona grata», «Як ми їздили до Криниці» (1908), «Дебют» (1909), «Сон», «Лист» (1911), «Подарунок на іменини», «Коні не винні», образки-етюди «Хвала життю!», «На острові» (1912), а також повість «Тіні забутих предків» (1911).

      Його називали Сонцепоклонником і Соняхом, бо над усе любив сонце, увіти і дітей. У своїх творах оспівував цвіт яблуні, жайворонкову пісню, дитячі очі, малював словом людську біду і красу.