"Пам'ять про подвиг вічна"
(9 травня - День Перемоги)
День
Перемоги — державне свято
Радянського Союзу, що відзначалося щорічно 9 травня «на згадку про переможне завершення Великої Вітчизняної війни радянського народу проти німецько-фашистських загарбників». Дата пов'язана з прийняттям капітуляції Німеччини у війні в радянській зоні окупації в передмісті Берліна Карлсхорсті за московським часом. Встановлене указом президії Верховної Ради СРСР від 8 травня 1945 року (ще до підписання) як день «всенародного торжества». У 1948 році, враховуючи жахливі наслідки війни, зокрема наявність на той момент величезної кількості інвалідів, свято скасували. Статус державного свята й неробочого дня 9 травня знову отримало 1965 року.
З того часу супроводжувався урочистими військовими парадами радянської
армії на Червоній площі в Москві. Також святкувався у деяких країнах
Варшавського договору. З 1991 року, після розвалу СРСР, продовжує святкуватися
в низці пострадянських країн — Росії, Білорусі, Казахстані тощо. В українському
законодавстві із 2000 до 2015 рік День Перемоги визначався як день «торжества
безсмертного подвигу народу — переможця над фашизмом, всенародної пам'яті про
його боротьбу за свободу і незалежність Батьківщини».
До 71-ї річниці Перемоги бібліотекар читальної зали Райчинець Н.Р. підготувала історичну мандрівку (радіопередачу) "Скільки гроз і боїв відбулось" та експоновано тематичну викладку літератури "Славними шляхами Перемоги".
Радянського Союзу, що відзначалося щорічно 9 травня «на згадку про переможне завершення Великої Вітчизняної війни радянського народу проти німецько-фашистських загарбників». Дата пов'язана з прийняттям капітуляції Німеччини у війні в радянській зоні окупації в передмісті Берліна Карлсхорсті за московським часом. Встановлене указом президії Верховної Ради СРСР від 8 травня 1945 року (ще до підписання) як день «всенародного торжества». У 1948 році, враховуючи жахливі наслідки війни, зокрема наявність на той момент величезної кількості інвалідів, свято скасували. Статус державного свята й неробочого дня 9 травня знову отримало 1965 року.
До 71-ї річниці Перемоги бібліотекар читальної зали Райчинець Н.Р. підготувала історичну мандрівку (радіопередачу) "Скільки гроз і боїв відбулось" та експоновано тематичну викладку літератури "Славними шляхами Перемоги".
"Хранителі часу"
(18 травня - Міжнародний день музеїв)
18 травня музейні працівники всього світу відзначають своє професійне свято.
Міжнародний день музеїв з’явився в календарі в
1977 році, коли на черговому засіданні ICOM (International Council of
Museums - Міжнародна рада музеїв) була прийнята пропозиція російської
організації про встановлення цього свята. І з 1978 року цей день
відзначається щорічно більш ніж у 150 країнах.
За словами Жака Перо, президента ICOM, «музеї
повинні зайняти місце в серці суспільства і бути відкритими
громадськості. Розвиток наших установ залежить у великій мірі від
допомоги громадськості, і ми повинні запропонувати їй можливість
підтримати наші цілі і взяти участь в нашій роботі. Таким чином,
необхідно, щоб музеї та суспільство працювали разом, в дусі творчості та
інновацій ».
Прийнято вважати, що через музеї суспільство
висловлює своє ставлення до історико-культурної спадщини, і з цим важко
не погодитись. Збираючи і зберігаючи пам’ятки матеріальної і духовної
культури, вони ведуть велику науково-освітню та освітньо-виховну роботу.
"Кирило і Мефодій - творці слов'янської писемності"
(24 травня - День слов'янської писемності і культури)
24 травня День слов’янської писемності і культури. Свято встановлено постановою Президії Верховної Ради Української РСР від
30.01.91 N 568-I "Про День слов’янської писемності і культури".
Щорічно 24 травня у всіх слов’янських країнах урочисто прославляють святих Кирила і Мефодія - творців слов’янської писемності.
24 травня православна церква згадує святих
рівноапостольних братів Кирила і Мефодія. Брати були православними
ченцями, слов’янську абетку створили у грецькому монастирі.
Слов’янська писемність була створена в IX
столітті, близько 862 року. Новий алфавіт отримав назву «кирилиця» на
ім’я візантійця Костянтина, який, прийнявши чернецтво, став Кирилом. А
допомагав йому в богоугодній справі освіти слов’янських народів старший
брат Мефодій.
Кирило створив слов’янську абетку на основі
грецької, суттєво змінивши її, щоб передати слов’янську звукову систему.
Були створені дві абетки - глаголиця і кирилиця.
В Україні День слов’янської писемності й
культури встановлено відповідно до Указа Президента України від 17
вересня 2004 року № 1096/2004 і відзначається щорічно 24 травня.
