Календар літературних і пам'ятних дат. Травень 2015.

"Країнами Європейського Союзу"

( До Дня Європи)

 

 

День Європи – це символ започаткування нової успішної моделі мирної співпраці між державами, що ґрунтується на спільних цінностях та інтересах.

Рішення щодо відзначення 9 травня Дня Європи в Європейському Союзі було прийнято у 1985 році на Саміті Ради ЄС у Мілані. До 1997 року це свято мало переважно культурно-мистецьку спрямованість та носило обмежений характер.

У 1997-1998 роках до святкування Дня Європи залучилися держави-кандидати на вступ до ЄС. У цих країнах святкування набуло певного політичного забарвлення і було спрямоване на формування громадської думки стосовно підтримки вступу до Євросоюзу. Проводилися регіональні конференції та круглі столи; публічні дебати, виступи на телебаченні та радіо громадських діячів; широка інформаційно-роз’яснювальна кампанія; культурно-розважальні програми та спортивні змагання тощо.

Україна – єдина держава не член ЄС, в якій на державному рівні відзначається День Європи (цей день святкують також у країнах-кандидатах – Македонії, Туреччині, Хорватії).

Щорічне відзначення згаданого заходу в нашій державі започатковано Указом Президента України від 19 квітня 2003 р. № 339, яким встановлено третю суботу травня датою святкування в Україні Дня Європи.

Протягом останніх років успішно апробовано практику широкомасштабного святкування Дня Європи у регіонах України. За сприяння Представництва ЄС в Україні та посольств держав-членів ЄС спільно з місцевими обласними, міськими та районними державними адміністраціями в обласних центрах та містах України щорічно проходять повномасштабні святкові заходи. Крім участі в офіційному відкритті святкування Дня Європи, відбуваються зустрічі послів держав-членів ЄС з представниками органів місцевих та обласних влад, студентами та викладачами місцевих університетів, представників неурядових та громадських організацій, засобів масової інформації.

Багаторічній досвід організації Дня Європи в Україні вказує на те, що цей День поступово стає справою державного значення і відіграє непересічну роль у формуванні громадської думки в Україні про майбутнє нашої держави в європейській сім’ї народів.

"Скарбниця народної культури"

(18 травня - Міжнародний день музеїв)

 

 

18 травня музейні працівники всього світу відзначають своє професійне свято.

Міжнародний день музеїв з’явився в календарі в 1977 році, коли на черговому засіданні ICOM (International Council of Museums - Міжнародна рада музеїв) була прийнята пропозиція російської організації про встановлення цього свята. І з 1978 року цей день відзначається щорічно більш ніж у 150 країнах.

За словами Жака Перо, президента ICOM, «музеї повинні зайняти місце в серці суспільства і бути відкритими громадськості. Розвиток наших установ залежить у великій мірі від допомоги громадськості, і ми повинні запропонувати їй можливість підтримати наші цілі і взяти участь в нашій роботі. Таким чином, необхідно, щоб музеї та суспільство працювали разом, в дусі творчості та інновацій ».

Прийнято вважати, що через музеї суспільство висловлює своє ставлення до історико-культурної спадщини, і з цим важко не погодитись. Збираючи і зберігаючи пам’ятки матеріальної і духовної культури, вони ведуть велику науково-освітню та освітньо-виховну роботу.
 

 

"Дорогами тисячоліть"

(24 травня - День слов'янської писемності і культури)

 

 

Щорічно 24 травня у всіх слов’янських країнах урочисто прославляють святих Кирила і Мефодія — творців слов’янської писемності.

 

24 травня православна церква згадує святих рівноапостольних братів Кирила і Мефодія. Брати були православними ченцями, слов’янську абетку створили у грецькому монастирі.

Слов’янська писемність була створена в IX столітті, близько 862 року. Новий алфавіт отримав назву «кирилиця» на ім’я візантійця Костянтина, який, прийнявши чернецтво, став Кирилом. А допомагав йому в богоугодній справі освіти слов’янських народів старший брат Мефодій.

 

Кирило створив слов’янську абетку на основі грецької, суттєво змінивши її, щоб передати слов’янську звукову систему. Були створені дві абетки — глаголиця і кирилиця.

Святкування пам'яті святих братів ще в старі часи мало місце у всіх слов'янських народів, але потім, під впливом різних історичних і політичних обставин, було забуте. На початку XІX століття, разом із відродженням слов'янських народностей, відновилася й пам'ять про слов'янських первоучителів. У 1863 році на Русі була прийнята постанова святкувати пам'ять святих Кирила й Мефодія 11 травня (24 травня за новим стилем).

 

Одночасно зі створенням абетки було розпочато роботу над перекладом з грецької на слов'янську Євангелія та Псалтиря. Кирило та Мефодій переклали зі старогрецької мови багато книг, що започаткувало слов'янську літературну мову і книжкову справу. У середньовічній Європі слов'янська мова стала третьою мовою після грецької та латинської, за допомогою якої поширювалося слово Боже.

Двадцятирічна просвітницька діяльність Кирила та Мефодія і їх учнів мала всеслов’янське значення: вони підняли освіту і спільну культуру слов’янських народів на високий щабель, заклавши тим самим основи церковнослов’янської писемності, фундамент усіх слов`янських літератур.

 

"Вмій сказати "Ні!"

(31 травня - Всесвітній день боротьби з тютюнопалінням)

 

У цей день у всьому світі проходять акції по боротьбі з курінням - день без тютюну, тобто день, вільний від тютюнового диму. Він був встановлений в 1987 році Всесвітньою організацією охорони здоров'я. Перед світовою спільнотою було поставлено завдання - добитися, щоб у 21 столітті проблема куріння тютюну зникла. Курцями є більше половини всього чоловічого населення планети і близько чверті жіночого.

Кожна цигарка скорочує життя на кілька хвилин. В Україні склалася особливо небезпечна ситуація щодо активного поширення тютюнопаління у молодіжному середовищі. Не менш небезпечним є пасивне куріння, особливо для дітей та молоді. Саме воно спричиняє численні бронхіти, пневмонії, астми, серцево-судинні та неврологічні ускладнення.

Запровадження в Україні з вересня 2012 року повної заборони тютюнової реклами, згідно підписаного Президентом України закону, запровадження з жовтня 2012 року великих попереджень з малюнками на тютюнових пачках, згідно Постанови КМУ, звільнення закладів громадського харчування та культури від тютюнового диму, здатні підтримати позитивну тенденцію до скорочення поширеності куріння в нашій державі, що призведе до подальшого скорочення числа викликаних тютюном хвороб та смертей.

Всесвітній день боротьби з тютюнопалінням є ще однією нагодою для усвідомлення небезпеки, яку несе здоров’ю суспільства тютюнопаління; допомоги людям, які бажають позбутися цієї шкідливої звички та пересторога для тих, хто ще не спробував курити. 

 

 

 

 

 

 

26 квітня - річниця Чорнобильської катастрофи

 

Чорнобильська аварія - катастрофа всього світу

 

29 років тому за 100 кілометрів на північ від Києва сталася найбільша техногенна катастрофа в історії людства - аварія на Чорнобильській АЕС, яка призвела до радіоактивного опромінення великої кількості людей, забруднення води та значних територій.

Указом Президії Верховної Ради УРСР від 29 березня 1990 року 26 квітня проголошено "Днем чорнобильської трагедії". У цей день у Білорусі також відзначають День Чорнобильської трагедії. У Росії - День пам'яті загиблих у радіаційних аваріях і катастрофах.

Цього дня люди вшановують пам'ять загиблих під час трагедії, згадують про героїзм пожежників, експлуатаційного персоналу станції, військовослужбовців, будівельників, учених, медиків, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Саме 26 квітня 1986 року о 01:23 за київським часом на четвертому реакторі ЧАЕС під час його планового вимкнення виникла неконтрольована ситуація, внаслідок якої сталися два вибухи. Їх потужність була настільки великою, що було зруйновано сталеву і свинцеву обшивки реактора, а в повітря піднялося понад 60 тонн радіоактивних матеріалів. Сумарна радіація викинутих у повітря ізотопів склала 50 мільйонів кюрі, що у 30-40 разів більше, ніж при вибуху ядерної бомби в Хиросимі у 1945 році.

Наступного дня, коли у Швеції за рівнем радіації визначили, що в Україні мала місце аварія, уряд СРСР повідомив про Чорнобильську трагедію. За офіційними даними, від вибухів і при гасінні пожежі, що тривала близько десяти днів, загинула 31 людина і понад 200 було госпіталізовано (за неофіційними, в Україні внаслідок аварії померло майже 15 тисяч людей). Лише через три тижні за допомогою кількох тисяч тонн піску, бору, свинцю, глини і людських надзусиль вдалося ізолювати реактор, який продовжував випромінювати радіацію.

З території навколо станції було терміново переселено людей, аби врятувати їхнє життя. В радіусі 30 кілометрів від місця аварії було евакуйовано понад 100 тисяч людей. Утворилась так звана "зона відчуження", куди прибували фахівці, які направлялися для проведення робіт на аварійному блоці і довкола нього, а також військові частини. Люди працювали в небезпечній зоні позмінно: ті, хто набирав максимально допустиму дозу радіації, виїжджали, а на їх місце приїжджали інші. Близько 240 тисяч осіб брали участь у гасінні пожеж і розчищенні та отримали високі дози радіації.

Щоб запобігти подальшим викидам радіоактивних матеріалів, до кінця 1986 року четвертий реактор АЕС був накритий спеціальним саркофагом. Його будували тисячі добровольців і мобілізованих солдатів, яких пізніше стали називати "ліквідаторами". Загальна їх кількість за всі роки становить майже 600 тисяч осіб.

Зрештою Чорнобильську АЕС було знову введено в експлуатацію. Однак великі пожежі й аварії у 1991 та у 1996 призвели до зупинення спочатку другого, потім і першого реактора. А 15 грудня 2000 року було зупинено останній, третій реактор, і діяльність ЧАЄС як виробника електроенергії закінчилася.

Справжня інформація про масштаби катастрофи в СРСР приховувалася від громадян. І в найбільш постраждалих областях Радянського Союзу, які тепер належать Україні, Білорусі та Росії, в перші дні після аварії не здійснювалося жодних заходів із захисту населення від радіації. Тоді ж радіоактивному опромінюванню піддалися майже 8,5 млн. людей, що перевищує чисельність населення Австрії. Було забруднено 155 тис. кв. км території, що становить майже половину загальної площі Італії. Сільгоспугіддя площею майже 52 тис. кв. км, більш ніж територія Данії, були забруднені цезієм-137 і стронцієм-90. Майже 400 тис. громадян було переселено, проте мільйони, як і раніше, живуть в умовах, коли залишкова дія, що зберігається, створює ряд небезпечних наслідків.
В нашій бібліотеці до 29-ї річниці Чорнобильської катастрофи експонується виставка-застереження "Чорнобиль: попередження набат, його уроків людство не забуде..."

 

15 квітня - Міжнародний день культури

 

"Культура - це те, що робить націю безсмертною"

(15 квітня - Міжнародний день культури)

 

 

 

Культура - це прагнення до досконалості

 за допомогою пізнання того,

що найбільше нас турбує,

того, про що думають і говорять...

Метью Арнольд

 

 

Безумовно, людина сама культурна і розумна істота на планеті. Завдяки мистецтву ми здатні розвиватися як особистість , розуміти свою внутрішню сутність, формувати власне бачення всього, що відбувається навколо. «Культура» в перекладі з санскритського дослівно означає «шанування світла» виражає прагнення до ідеалів, досконалості і пізнання прекрасного.
Щоб надати цінності всіх сфер діяльності культурного світу, був заснований спеціальний свято День культури. Про те, як він з'явився і з якою метою ми зараз розповімо.
 

Міжнародний день культури

 

Історія свята бере свої коріння ще з далекого 1935 року, коли був укладений так званий Пакт Реріха - «Договір про охорону художніх і наукових закладів та історичних пам'яток» у присутності президента США Д. Рузвельт і глав 21 країни зі всього Американського континенту.
Через роки, в 1998 році Міжнародна ліга захисту культури запропонувала відзначати дату підписання Пакту Реріха у вигляді свята Міжнародного дня культури 15 квітня. 

Цікавий той факт, сам Микола Костянтинович Реріх був російським художником і великим культурним діячем ХХ століття. Він сприймав культуру як одну з основних рушійних сил людського суспільства на шляху до вдосконалення і вважав, що з її допомогою люди з усього світу різних національностей і віри можуть об'єднатися в єдине ціле, але лише в тому випадку, якщо її берегти і розвивати.

Бібліотекарі абонементу підготували для користувачів нашої бібліотеки книжкову виставку-ілюстрацію "Культура - це те, що робить націю безсмертною", де представлені книги по даній темі.

 

 

 

Всесвітній день авіації і космонавтики 

(Міжнародний день польоту людини в космос)

12 квітня

12 квітня 1961 року громадянин СРСР майор Юрій Олексійович Гагарін на космічному кораблі «Восток» вперше в світі здійснив орбітальний обліт Землі, відкривши епоху пілотованих космічних польотів. Він зробив один виток навколо земної кулі, який тривав 108 хвилин.

Розвиток пілотованих польотів проходив поетапно з урахуванням досягнутих науково-технічних результатів і появи нових наукових, господарських і технічних завдань. Від перших пілотованих кораблів і орбітальних станцій до багатоцільових космічних пілотованих орбітальних комплексів - такий шлях, пройдений радянською пілотованої космонавтикою.

Яскраві успіхи космонавтики - закономірний результат самовідданої праці багатьох тисяч людей, десятків трудових колективів, які роблять все від них залежне в ім’я прогресу космічної галузі.

За рішенням Міжнародної авіаційної федерації (ФАЇ) 12 квітня відзначається як «Всесвітній день авіації та космонавтики».

В Україні цей День має назву «День працівників ракетно-космічної галузі України» і закріплений Указом Президента України від 13 березня 1997 року № 230/97, його святкування відповідно проводиться щорічно 12 квітня.

Пізніше, 7-го квітня 2011-го року, на рівні Генеральної Асамблеї ООН, була прийнята відповідна резолюція № 65/271, в якій 12-е квітня проголошено Міжнародним днем польоту людини в космос.

Враховуючи ризики, фізичні та інтелектуальні навантаження, гіганську працю і безпрецедентну самовідданість всіх, хто створював для нашого людства цю сміливу можливість, хотілося б побажати в цей День всім нам спокою і впевненості.
 

 
 

Ми пропонуємо всім бажаючим ознайомитись із тематичним переглядом літератури «Через терни до зірок», що розміщений в читальній залі нашої бібліотеки. 

 

12 квітня 2015 року - Пасха

Світлий Воскресіння день

Писанко чудова,
різнокольорова,
ти стоїш над світом
у величі, красі.
Тебе споглядають,
тебе прославляють
Божі люди світу
І на Небесі.

Щороку приблизно в середині квітня весь хрещений світ, одягнувшись в веселощі і радість, урочисто вшановує світле свято Воскресіння спасителя Ісуса Христа. Всюди дзвонять дзвони, проходять хресні ходи, запалюються свічки і лампади. Люди йдуть в храми, висвітлюють паски і різнокольорові фарбовані яйця, з посмішками і цілуванням христосуються, вітаючи один одного вигуками "Христос воскрес" і відповідаючи «во істину воскрес». І не важливо, якою мовою вимовляються ці слова, означають вони одне і те ж захоплене привітання і задушевну звістку. А звідки ж взагалі пішов цей звичай, та і з чого власне почалася історія виникнення та святкування Великодня? 

Празник Христового Воскресіння має ще такі назви: Свято Пасхи, Велика Неділя Пасхи, а найбільше поширена назва цього свята - Великдень.

Слово "пасха" означає (з єврейської мови) "перехід" і "ягня". Свято Пасхи святкували на спомин визволення вибраного народу Божого з Єгипетської неволі.

Для християн Пасха - це символічний дворазовий перехід Ісуса Христа: від життя до смерті й від смерті до життя.

Перший перехід - сумна "Хресна дорога" Ісуса Христа. Другий - Воскресіння радісне й торжествуюче.

Тиждень від Квітної Неділі до Великодня називається "страсним тижнем".

Великий Четвер перед Великоднем називають ще Чистим Четвергом. На подвір'ях, у будинках, на цвинтарях прибирають, готуючись до Святого Дня. В цей день, як написано в "Біблії", Христос терпів тяжкі муки. Він у терновому вінку ніс хрест на гору Голгофу, де Його розіп'яли:

"Хрест на плечі накладають,
Б'ють, катують, попихають.
Серед крови, серед поту
Спас іде вже на Голгофу" -

сумно й болісно співається у Великодній пісні.

У Четвер в церквах служать Літургію, читають про страсті Христові при запалених свічках, які люди самі приносять, а після відправи всю дорогу несуть їх запаленими додому. Ці свічки бережуть дім від грому й блискавки.

Дуже вирізняється обряд Богослуження у Велику П'ятницю. В стихарах змістовно передають муки й смерть Господа нашого. Правиться в церквах утреня і вечірня Великої П'ятниці та Великої Суботи, в яких підкреслюється строга Божа справедливість, безконечна Божа любов і милосердя Боже до нас, грішних.

Невід'ємною складовою частиною обряду є Плащаниця - кривава історія спасіння роду людського. Плащаниця - це простирало, в яке завинули мертве Тіло Христа, коли Його клали до гробу:

"Благородний Иосиф, з дерева знявши Пречисте Тіло Твоє, Плащаницею чистою обвив, і пахощами покривши, у гробі новім положив", - співається в тропарі Великої П'ятниці на вечірній і на утрені Великої Суботи.

У нашого народу Свята Плащаниця у великій пошані, у почитанні та любові. У Велику П'ятницю всі постять і з великою побожністю приступають до цілування Святої Плащаниці.

П'ятниця - це день трауру на спомин про страждання Христа.

До Святої Плащаниці приступають на колінах від вхідних дверей церкви. Перед і після цілування Плащаниці віддають три доземні поклони зі словами: "Протерпів Ти за нас страсті, Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй нас!"

Коло Божого Гробу (Плащаниці) є у нас гарний звичай - виставляти варту з молодих хлопців або старших людей у ніч з п'ятниці на суботу.

А Великодня субота — це останній день підготовки до свята і остання нагода висповідатися й прийняти Святі Тайни Тіла і Крові Христа. Без цього не досягнути повноти свята. Не гідно сідати до великоднього столу з неочищеним серцем і устами. Великдень є символом щорічної можливості почати нове життя.

  

   У Пасхальну ніч храм буває переповнений молільниками. На цей час сюди приїздять і ті, хто живе у найвіддаленіших куточках і не завжди може бувати на богослужіннях. Адже йдеться про момент особливого духовного пережиття величного Воскресіння.

   «Христос воскрес!» — лунає на світанку. Під передзвін церковних дзвонів та спів пасхальних пісень освячуються паски, писанки та все принесене в прикрашених кошиках і кухлях. Люди христосуються і поспішають додому — до сім'ї, родини, особливо якщо вдома з нетерпінням чекають свяченого старенькі й хворі, найменші... І ось всі умиваються свяченою водою, в яку опущено писанку та хрестик, а лише тоді до святкового сніданку, щоб розговітися* яйцем і паскою.

   Великодній тиждень — Світлий тиждень. А закінчується він Провідною неділею, або Антипасхою. Це день відвідин померлих. Мало не всі родичі тих, хто відійшов у вічність, збираються на цвинтарі, щоб згадати рідних і сповістити радість воскресіння: «...Христос воскресе із мертвих і смертію смерть поправ!». 

Бібліотекарем юнацького абонементу  Яковенко А.М. був створений фільм про Пасху.

Ювілей уманської поетесси Ніни Михайлової

«Все, що душа довірила словам»

Щоб своїх вершин сягнути,

І дістатися мети, -

Треба все здолать, здобути –

Крізь тернії до зірки йти.

Н.Михайлова

Чи то на нашій уманській землі так легко рифмується, чи то самі музи нашіптують вірші нашим землякам, а може сама аура схиляє до творчості, та Уманщина завжди була багата своїми талантами.

Уманські поети – люди різні за віком та за фахом. Але всіх їх єднає любов до слова, своєї родини, Вітчизни, до людей – своїх земляків. Кожний по-своєму в своїх творах відкриває нам душу, кличе за собою в прекрасний світ поезії.

3 квітня 2015 року в приміщенні нашої бібліотеки відбувся ювілейний вечір «Все, що душа довірила словам», присвячений 70-ти річчю з дня народження відомої уманської письменниці та поетеси Ніни Степанівни Махайлової. Приємним сюрпризом для поетеси стали виступи-привітання від міського відділу культури та туризму (Петриченко Н.П.), міського літературного клубу ЛІТ'О (Лісова Л.В.), міського будинку культури (Троян В.Г.), голови міськкому профспілки працівників культури (Білоус Н.О.), звучали музичні привітання та вірші поетеси у виконанні ансамблю "Катюша" громадської організації "Захист дітей війни", учениці школи мистецтв Барщевської Маргарити, вихованця театру юного глядача МБК Максима Тімуша. Також привітати ювіляршу прийшли Паєвський П.Б., члени літературного клубу Мащенко О. та Крутських К.В. Від колеги по літературному цеху Кримовської Софії найщиріші вітання передав її чоловік Кисельов Ю.О. Ми також не залишились осторонь. Зав. бібліотекою №4 Козаченко О.О., привітавши нашу шановну ювіляршу, подарувала квіти. Багато теплих слів звучало на адресу Ніни Степанівни в цей день. В знак подяки всім. хто вітав поетесу, Ніна Степанівна дарувала свої збірки творів. На останок Ніна Михайлова прочитала нам свої нові вірші.

Плине рік за роком, багаж набувається:

Падіння і злети людського буття,

А квітка до квітки – букет набирається.

І в букеті тому – все твоє життя.

Більше справ хороших – і букет багатший

Не кількістю квітів   - веселкою барв:

Справи – то пелюстки, доброта – яскравість.

То ж спішіть зробити більше гарних справ.

У творчому доробку поетеси такі поетичні збірки: «Непосидючий хвіст», Райдуга в дарунок», «Потяг здоров’я», «А журавлі літа носять…», «Тепло осінньої зорі», «В країні Муркотунії», друкувалась у збірках «Муза ескулапів», «Чолом», «Апостроф»,часописах «Холодний Яр» та «Хортиця», які пропонуються вашій увазі на книжковому перегляді.

Тож нехай вічно колоситься, золотиться і ясніє у всесвіті Ваше поетичне поле, шановна Ніна Степанівна!